Юридична послуга «Визначення місця проживання дитини. Встановлення порядку спілкування з дитиною»

Коли необхідно звертатися до суду

Українським законодавством передбачено право батьків, які перебувають як у чинному шлюбі, так і розірваному, визначати місце проживання та порядок спілкування з дитиною/дітьми як самостійно, так і в судовому порядку. При цьому, досягши 14 років дитина має право самостійно визначати своє місце проживання з одним із батьків. До досягнення цього віку, судом під час розгляду справи в судовому порядку обов’язково враховується думка дитини, її особиста прихильність, симпатія до одного з батьків.

Спочатку відзначимо, що розлучення батьків є сильним стресовим чинником як подружжя, а й у першу чергу для дитини. Тому одним із факторів визначення юридичної допомоги є стратегія дій, яка не повинна цей стрес посилювати.

Як правило, юридичні послуги у справах про порядок спілкування з дитиною, визначення місця проживання дитини потрібні у таких випадках:

• мати або батько дитини не погоджуються з тим, щоб вона проживала з іншим з батьків;
• один із батьків не дає можливості іншому спілкуватися з дитиною і необхідно встановити порядок спілкування з дитиною;
• у зв’язку з переїздом батька, з яким проживає дитина, до іншого міста, раніше встановлений порядок спілкування втратив актуальність;
• один із батьків, або обидва батьки, не дають можливості спілкуватися з дитиною бабусям чи дідусям.

Процедура вирішення спору про порядок спілкування з дитиною, визначення місця проживання дитини в Україні можлива трьома шляхами:

1. Спільна домовленість батьків (і укладання договору).
2. Рішення органу опіки та піклування.
3. Судове рішення.

Найдієвішим способом, звісно, виявляється судове рішення. Оскільки, якщо рішення суду не буде виконуватися особою, щодо якої встановлені певні зобов’язання, до нього будуть застосовуватися примусові заходи, а також можлива передача дитини другому з батьків.

Судовий процес та виконання рішення

Отримання судового рішення можливе після подання позовної заяви до одного з районних судів за місцем реєстрації відповідача та розгляду справи судом. Зазначимо, що не завжди зручно подати позовну заяву на місце реєстрації відповідача, особливо якщо він проживає в іншому місті. Тому для застосування альтернативної підсудності (вибору суду за місцем проживання позивача) можна об’єднати позовні вимоги щодо встановлення місця проживання з вимогою про стягнення аліментів.

Крім батьків, у судовому процесі бере участь третя сторона — орган опіки та піклування. До їх обов’язку входить проведення обстеження умов проживання батька та матері, з наступним винесенням рішення щодо рекомендацій та доцільності визначення місця проживання дитини з одним із батьків або порядку спілкування з дитиною. Висновок органів опіки долучається до матеріалів судової справи. Однак, хоча цей висновок і має вплив на ухвалення рішення судом, він не є його ключовою ланкою і має рекомендаційний характер, тому суд від нього може відійти після вивчення всіх обставин справи.

Як правило, весь судовий процес займає 3-4 судових засідання, які призначаються раз на місяць. Перші два це підготовчі засідання, під час яких сторони обмінюються письмовими поясненнями та запереченнями у справі, подають докази, заявляють клопотання.

Після того як сторонами подано всі докази, а також використані інші процесуальні права, суд призначає судове засідання по суті, під час якого шляхом дослідження доказів, а також заслуховування думки сторін, органу опіки, а можливо і самої дитини, приходить до остаточного рішенню.

У рішенні про визначення порядку спілкування з дитиною суд вказує дні, години, а іноді період канікул, місце зустрічі для батька, з яким не проживає дитина.

У разі незгоди з рішенням суду, сторони мають право на апеляційне оскарження протягом 30 днів з дня оголошення повного тексту рішення.

Контроль над виконанням рішення доручається органи виконавчої служби. У разі порушення порядку спілкування з дитиною, на особу будуть покладені санкції у вигляді штрафів, обмежень у правах, а в крайніх випадках особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності.

Документи для подання позову

Точного переліку документів, необхідні встановлення місця проживання дитини,- не передбачено.

Ми спробуємо навести зразковий перелік необхідних документів та інформації для підготовки позовної заяви та подання до суду Запоріжжя:

• копії паспортів та податкових номерів позивача, а також відповідача (за наявності);
• копія свідоцтв про укладення шлюбу, народження дітей, розірвання шлюбу;
• довідка про доходи позивача (можна отримати як на роботі, так і за допомогою електронних сервісів Пенсійного фонду/електронного кабінету платника податків);
• довідка з садка або школи, яку відвідує дитина;
• документи, що підтверджують право власності на нерухомість, в якій може проживати дитина (свідоцтво про право власності, вилучення з реєстру);
• характеристика з місця роботи позивача;
• акт обстеження житлових умов.

За великим рахунком, до позову можна додати будь-які докази, які так чи інакше доводять вашу батьківську «спроможність» і можуть допомогти створити суду про вас сприятливе враження. Не зайвими будуть і показання свідків ваших знайомих, сусідів, родичів.

Що враховується судом для визначення місця проживання та встановлення порядку спілкування з дитиною?

Відповідно до загальних правил суд керується забезпеченням найкращих інтересів дитини, при цьому судом оцінюється вік дитини, її стан здоров’я, особиста прихильність до кожного з батьків, характеристики батьків з місця роботи (проживання), характер трудової діяльності батьків (можливість приділяти дитині час, наявність тривалих відряджень), а також особисте ставлення батька та матері до виконання свого батьківського обов’язку.

Однак, жоден із факторів (вік, умови проживання, ступінь прихильності дитини до матері або батька тощо) не є визначальним під час вирішення питання про місце проживання дитини, оскільки суд оцінює ці фактори в сукупності.

Варто зауважити, що згідно з сучасною судовою практикою, нормальний психологічний клімат у сім’ї дуже може скласти конкуренцію матеріальному благополуччю (в розумних рамках, звичайно).

Суд захищає насамперед інтереси дитини, а не бажання батьків. Тому стратегія цієї справи завжди повинна вибудовуватися саме навколо цієї тези.

Якщо порядок спілкування з дитиною вже було встановлено

Нерідко трапляюся випадки, коли маючи на руках рішення суду про визначення порядку спілкування з дитиною, його неможливо виконати. Найчастіше такі ситуації виникають при зміні місця проживання одним із батьків, створенні ним нової сім’ї, передачі дитини на виховання своїм родичам тощо.

Виникає питання, чи можна заперечити чи змінити вже встановлений порядок спілкування з дитиною.

Справді, повторне звернення до суду з однаковими позовними вимогами до одного й того самого позивача є неприпустимим, проте, якщо у вашій ситуації змінилися обставини, це є підставою для нового судового процесу.

У цій справі ми домоглися перегляду раніше встановленого порядку спілкування з дитиною, з урахуванням життєвої ситуації, що змінилася, – переїздом нашого клієнта з дитиною в інше місто.

Визначення місця проживання кількох дітей

Особливу складність викликають суперечки, в яких вирішується питання про визначення місця проживання не однієї дитини, а кількох, тобто братів та/або сестер.

Аналіз судової практики цієї категорії справ показує, що розділяти дітей слід лише у виняткових випадках.

Окреме проживання братів та/або сестер найчастіше виявляється не на користь дітей, тому що для нормального розвитку, на думку дитячих психологів, дитині необхідне відчуття «однієї родини», тобто спільне проживання та взаємодопомога. А поділ дітей цьому якраз не сприяє.