Інспекція Держпраці оштрафувала ФОП на 80 000 грн за неоформленого бармена: суд скасував штраф повністю

До нас звернувся підприємець із Запоріжжя, якому Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці виписало штраф у 80 000 гривень. Підставою стало використання праці найманого працівника без оформлення трудових відносин. Перевірку проводили у кафе клієнта. Інспектори податкової зафіксували, що старший бармен працював у момент візиту, а повідомлення про прийом на роботу надійшло до контролюючого органу пізніше, ніж інспектори застали співробітника на робочому місці.

Суть суперечки

Ситуація виглядала для клієнта майже безнадійною. Податкова служба здійснила фактичну перевірку кафе 12 грудня 2025 року. Перевіряючі встановили, що бармен виконував роботу о 12 годині 54 хвилини. А повідомлення про прийом цього працівника надійшло до Головного управління ДПС того ж дня, але пізніше о 14 годині 24 хвилини.

Формально розрив становив менше двох годин. Але саме цього вистачило контролюючий орган, щоб кваліфікувати ситуацію як допуск працівника до праці без оформлення трудового договору. За статтею 265 Кодексу законів про працю України за таке порушення передбачено штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати за кожного працівника.

При цьому клієнт передав перевіряючим наказ про прийом бармена на роботу від 11 грудня 2025 року та трудовий договір, укладений того ж дня. Тобто, документи існували заздалегідь. Проблемою став лише час подання повідомлення до електронної системи. Контролюючий орган визнав такі докази непереконливими і на їх підставі виніс ухвалу про штраф.

Які аргументи ми використали

Ми збудували захист на двох самостійних лініях. Кожна з них була достатньою для скасування штрафу.

Перша лінія стосувалася грубого процедурного порушення. Орган Держпраці розглянув справу щодо накладення штрафу без участі підприємця. Клієнта взагалі не запросили на засідання. Він дізнався про ухвалу тільки після того, як отримав її на руки. Тим часом, закон прямо зобов’язує контролюючий орган заздалегідь повідомити роботодавця про розгляд справи.

Тут є важливий правовий аспект. Порядок накладення штрафів, затверджений постановою Кабінету Міністрів №509, у початковій редакції вимагав повідомляти роботодавця не пізніше ніж за п’ять днів до засідання. Пізніше цю норму намагалися пом’якшити ухвалою номер 823. Однак суди визнали ухвалу номер 823 протиправною і нечинною. Отже, діє колишня редакція порядку з обов’язковим повідомленням. Інспекція цю вимогу проігнорувала.

Друга лінія захисту виявилася ще сильнішою. Ми послалися на статтю 16 Закону України про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану. Ця норма встановлює, що у період воєнного стану штрафи за статтею 265 КЗпП не застосовуються, якщо порушення усунуто. Клієнт фактично оформив повідомлення у той же день перевірки. Порушення, якщо його взагалі вважатимуться таким, було усунуто негайно.

На підкріплення цієї позиції ми навели практику Верховного Суду. У ухвалі у аналогічній справі вища судова інстанція прямо вказала: якщо у період воєнного стану приписи про усунення порушень виконано у повному обсязі та у строк, штрафи за статтею 265 КЗпП не накладаються.

Рішення суду

Запорізький окружний адміністративний суд повністю погодився із нашою позицією. Позов задоволений. Постанова про штраф на 80 000 гривень визнана протиправною та скасована.

Суд окремо підтвердив обидва наші аргументи. Він встановив, що орган Держпраці не надав доказів направлення клієнту запрошення на засідання. Це порушило право підприємця брати участь у процесі ухвалення рішення. Таке рішення органу влади не відповідає критеріям правомірності, закріпленим у Кодексі адміністративного судочинства, та підлягає скасуванню.

Окремо суд застосував військовий мораторій. Він зазначив, що станом на дату винесення ухвали підстави для накладення штрафу були відсутні в силу статті 16 Закону про організацію трудових відносин в умовах військового стану. Додатково суд стягнув із органу Держпраці судовий збір на користь клієнта.

Чому ця справа важлива для підприємців

Штрафи Держпраці за неоформлених працівників залишаються однією з найболючіших загроз для українського бізнесу. Десятиразовий розмір мінімальної зарплати б’є по підприємцю відчутно. Часто інспектори фіксують формальний розрив у часі між початком роботи та поданням повідомлення, а потім виписують штраф на десятки тисяч гривень.

Ця справа показує кілька речей. Навіть розрив у півтори години між фактичним початком роботи та поданням повідомлення не робить штраф автоматично законним. Процедура накладення штрафу має значення не менше, ніж сам факт порушення. Якщо роботодавця не повідомили про розгляд справи, ухвалу можна скасувати лише з цієї підстави. А військовий мораторій за статтею 265 КЗпП дає підприємцям додатковий захист, про який багато хто навіть не знає.

Ми розібрали перевірку по деталях, знайшли слабкі місця в позиції контролюючого органу та домоглися повного скасування штрафу. Клієнт зберіг 80 000 гривень та уникнув незаконного стягнення.

Потрібна допомога у суперечці з Держпраці?

Якщо ви виписали штраф за неоформлення працівників або ви зіткнулися з перевіркою інспекції з праці, не поспішайте платити. У багатьох випадках штраф можна скасувати через суд. Юристи компанії «Радник» проаналізують вашу ситуацію, оцінять перспективи оскарження та збудують захист. Зв’яжіться з нами у зручний спосіб, і ми підкажемо, як діяти.

Справа в судовому реєстрі – тут

Результат: постанова про накладення штрафу у розмірі 80 000 грн визнана протиправною та скасована у повному обсязі, судовий збір стягнуто з органу Держпраці.

03.07.2026