Роздуми про НБУ-шну «бурю в стакані» щодо заборони використання рахунку ФОП в особистих цілях
Початок нового бізнес року ознаменувався яскравими заголовками ЗМІ щодо нової норми, введеної НБУ в інструкцію про відкриття рахунків , якою було заборонено використовувати рахунки ФОП в особистих цілях.
Дослівно: «За поточними рахунками в національній валюті фізичних осіб-підприємців / фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та законодавства України, крім операцій, пов’язаних з власними потребами. Ці особи після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом, мають право перерахувати кошти з таких рахунків на власні поточні рахунки, відкриті для власних потреб ».
Тобто, якби ФОП або нотаріус захотів, наприклад, купити хліб з карти, прив’язаною до рахунку «2600» – в проведенні операції могло б бути відмовлено. Також могли бути обмежені і інші операції.
Зусиллями ЗМІ ці «нововведення» були роздуті до вселенської проблеми, і НБУ 15 січня 2020 р змушений був скасувати зміни .
Однак, ця ситуація є хорошим приводом зробити кілька висновків про платіжну самодисципліну ФОП.
Справа в тому, що використання підприємницького рахунку в особистих цілях, незалежно від заборони або дозволу НБУ, може загрожувати неприємними податковими наслідками.
Так, ФОП є податковим агентом по відношенню до тих фізосіб, які не є підприємцями, та які отримують від нього дохід.
Відповідно, якщо Ви, як ФОП, перерахували свому другу 500 грн. з карти «2600» – в розумінні ПКУ Ви повинні, по-перше утримати податки, по-друге надалі здати звіт 1-ДФ.
Інша справа, якщо Ви зробили це з особистої карти. У цьому випадку Ваш друг самостійно приймає рішення – чи декларувати йому цю суму за підсумками року, і платити податок.
Отже – чи є заборона НБУ, чи немає її – використовувати рахунок ФОП в особистих цілях категорично нерозсудливо.