Змінено порядок спілкування з дитиною, раніше вже встановлений судом
Часто стикаємося зі сприйняттям клієнта, згідно якого рішення суду це щось незмінне, що можна тільки оскаржити – а якщо термін на оскарження пропущений, то вже нічого і не поробиш.
Однак це не так. Яскравим прикладом є судові суперечки про встановлення місця проживання дитини та порядку спілкування з ним.
Адже дивно вважати, що потреби дитини, можливості його спілкування, графік такого спілкування, в 2 роки і в 9 років, повинні залишатися незмінними.
І тим не менше, багато хто так і вважають.
У конкретному нашому судовому кейсі подружжя розлучилося, і коли постало питання спілкування з дитиною, то з урахуванням проживання в одному районі міста, малого віку дитини, особливостей того періоду життя батьків, суд встановив графік, який давав право батькові бачити сина протягом тижня і в вихідні дні за місцем проживання батька.
Пізніше батько звернувся в суд з позовом про усунення перешкод у виконанні встановленого графіка, так як вважав, що йому чинять перешкоди. В результаті процес закінчився мировою угодою, якою було встановлено новий графік, і вже без вказівки про необхідність спілкування саме за місцем проживання батька.
Згодом наш клієнт і дитина переїхали до Києва, дитина пішла в школу і спілкування з батьком стало можливо тільки на канікулах. Однак, батько вирішує отримати виконавчий лист по найпершому рішенням суду і звертається до виконавчої служби, вимагаючи, щоб йому привозили сина з Києва двічі на тиждень.
При цьому мирову угоду він ігнорує, мовляв а все одно перше рішення суду ніхто не скасував. Далі ситуація доходить до того, що батько пише скарги на виконавців і нашого клієнта двічі штрафують і навіть намагаються обмежити виїзд за кордон, нібито за ухилення від виконання судового рішення.
На цій стадії наш клієнт знову звертається до нас за допомогою, ми скасовуємо постанови про штрафи і добиваємося відмови в обмеженні виїзду за кордон.
Після цього нами формується та подається позов про встановлення нового графіка спілкування з дитиною, який би враховував неможливість щотижневого приїзду неповнолітнього з Києва в Запоріжжя.
Але і тут батько проти, посилається на найперше рішення суду і вимагає закрити провадження у справі, а коли суд відмовляє – подає зустрічний позов про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною.
Однак, незважаючи на всі зусилля батька, ми змогли відстояти нашу позицію (підтвердивши її релевантної судовою практикою), і наш позов був судом задоволений. При цьому суд встановив графік спілкування батька з дитиною саме з урахуванням особливості життя, навчання та місця проживання дитини.
11.06.2021