Close

14.01.2017

Процедура ліквідації фізичної особи – підприємця

likvidaciya

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон про реєстрацію) передбачає порядок реєстрації, внесення змін та припинення діяльності юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця проводиться у разі: прийняття фізичною особою – підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності; смерті фізичної особи – підприємця; постановлення судового рішення про оголошення фізичної особи померлою або визнання безвісно відсутнім; постановлення судового рішення про визнання фізичної особи, яка є підприємцем, недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності; постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця. Проте найпоширенішими методами припинення підприємницької діяльності є прийняття підприємцем рішення про припинення та винесення судового рішення про припинення підприємницької діяльності, після чого вноситься відповідний запис до Єдиного державного реєстру (далі – ЄДР).

Припинення фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) на власний розсуд

В такому випадку ФОП або його представник подає державному реєстратору за місцем реєстрації заяву про припинення підприємницької діяльності та квитанцію про внесення плати за публікацію оголошення про припинення підприємницької діяльності.

Процедура ліквідації фізичної особи – підприємця

Процедура ліквідації фізичної особи - підприємця в запорожье

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон про реєстрацію) передбачає порядок реєстрації, внесення змін та припинення діяльності юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця проводиться у разі: прийняття фізичною особою – підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності; смерті фізичної особи – підприємця; постановлення судового рішення про оголошення фізичної особи померлою або визнання безвісно відсутнім; постановлення судового рішення про визнання фізичної особи, яка є підприємцем, недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності; постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця. Проте найпоширенішими методами припинення підприємницької діяльності є прийняття підприємцем рішення про припинення та винесення судового рішення про припинення підприємницької діяльності, після чого вноситься відповідний запис до Єдиного державного реєстру (далі – ЄДР).

Припинення фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) на власний розсуд

В такому випадку ФОП або його представник подає державному реєстратору за місцем реєстрації заяву про припинення підприємницької діяльності та квитанцію про внесення плати за публікацію оголошення про припинення підприємницької діяльності.

Згідно з Порядком платників податків і зборів, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 р № 979, в триденний термін після внесення запису до ЄДР про припинення ТОВ або представник повинні подати до Державної податкової інспекції за місцем реєстрації заяву про зняття з обліку платника податків (форма 8-ОПП), оригінали документів, що видаються органами державної податкової служби платнику податків (свідоцтва, патенти, довідка за формою 4-ОПП та інші документи) і підлягають поверненню до органу державної податкової служби, а також завірені органом державної податкової служби копії цих документів, якщо такі видавались та підлягають поверненню до органу державної податкової служби.

Після отримання заяви про припинення податковий орган призначає позапланову перевірку, яка повинна бути проведена протягом місяця з дня отримання заяви. Згідно п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, тривалість документальної позапланової перевірки не повинна перевищувати 5 днів для суб’єктів малого підприємництва і 10 днів по іншим платникам податків.

Після проведеної перевірки платника податків, у разі встановлення факту відсутності заборгованості перед держбюджетом України і місцевими бюджетами, орган ДПС знімає його з обліку. Зняття з обліку платника податків в органах ДПС проводиться за наявності повідомлення від установи банку про закриття такому платнику рахунків (якщо вони були відкриті). Після завершення процедури зняття з обліку орган ДПС складає довідку про зняття з обліку платника податків за ф. № 12-ОПП, яку надсилає органу, який здійснив реєстрацію. Якщо проведеною перевіркою платника податків встановлено факт заборгованості його перед бюджетами, орган ДПС не знімає його з обліку, а підрозділи обліку та звітності складають повідомлення про наявність обов’язків по сплаті податків і зборів (обов’язкових платежів) за ф. № 10-ОПП і надсилають його особі, відповідальній за погашення податкових зобов’язань або податкового боргу, що є таким відповідно до законодавства в разі ліквідації платника податків.

Коли процедура зняття з обліку в органах ДПС буде завершена, підприємець отримує довідку про відсутність заборгованості по податках, зборах (обов’язкових платежах) за ф. № 22-ОПП. Ця довідка є дійсною протягом двох місяців.

Не раніше двох місяців з дати опублікування в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації оголошення про початок процедури припинення в органах державної реєстрації проводиться державна реєстрація припинення підприємницької діяльності ФОП. На цей раз ПП подає державному реєстратору особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу такі документи:

– Заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем за її рішенням;
– Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця;
– Довідку відповідного органу ДПС про відсутність заборгованості по податках, зборах (обов’язкових платежах);
– Довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості;
– Довідки відповідних органів фондів соціального страхування про відсутність заборгованості або про те, що він не перебував на обліку.

Тільки після цього до реєстру буде внесено запис про припинення підприємницької діяльності.

Постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця

Підставами для постановлення такого судового рішення про припинення підприємницької діяльності є: здійснення діяльності, яка заборонена законом; неподання протягом року органам податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до законодавства, визнання ФОП банкрутом.

Якщо у випадках здійснення діяльності, забороненої законом, і неподання фінансової звітності, зрозуміло, що ініціатором припинення такої підприємницької діяльності є відповідний державний орган, то для визнання банкрутом підприємця необхідно детальне опрацювання Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі – закон про банкрутство).

Згідно ст. 53 Цивільного кодексу України фізична особа, не в змозі задовольнити вимоги кредиторів, пов’язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом відповідно до норм Закону про банкрутство. ФОП може бути визнаний банкрутом за заявою кредитора або самого боржника до господарського суду за місцем реєстрації підприємця та наявності боргу, розмір якого перевищує 300 мінімальних заробітних плат.

Одночасно з прийняттям заяви про порушення справи про банкрутство підприємця господарський суд, на підставі ст. 48 Закону про банкрутство, накладає арешт на майно підприємця, за винятком майна, на яке відповідно до процесуального законодавства не може бути накладено стягнення.

У позовній заяві ФОП повинен обґрунтувати свою неможливість виконувати обов’язки, що виникли в результаті підприємницької діяльності. Після розгляду судом представлених доказів і визнання їх переконливими ФОП визнається банкрутом, після чого і починається ліквідаційна процедура.

Ліквідаційна процедура полягає в призначенні ліквідатора (арбітражного керуючого), який продає все майно підприємця, а гроші повертає кредиторам відповідно до їх вимог.

Після винесення судом рішення про припинення провадження у справі про банкрутство воно надсилається державному реєстратору, який в день отримання такого рішення вносить до ЄДР запису про припинення провадження у справі про банкрутство і направляє відповідні повідомлення в органи податкової служби, статистики та Пенсійного фонду.

Згідно ч. 3 ст. 49 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом п’яти років після визнання громадянина-підприємця банкрутом за його заявою не може бути порушено провадження у справі про банкрутство. У разі визнання ТОВ банкрутом за заявою кредитора протягом п’яти років після завершення розрахунків з кредиторами такий громадянин-підприємець не звільняється від подальшого виконання їх вимог. Чи не задоволені вимоги кредиторів можуть бути заявлені в порядку, встановленому цивільним законодавством України. Тобто кредитори, вимоги яких не задоволені, можуть заявити їх протягом наступних п’яти років за умови виявлення у боржника майна та доходів, на які можливо звернути стягнення.

Ліквідація фізичної особи – підприємця

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон про реєстрацію) передбачає порядок реєстрації, внесення змін та припинення діяльності юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця проводиться у разі: прийняття фізичною особою – підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності; смерті фізичної особи – підприємця; постановлення судового рішення про оголошення фізичної особи померлою або визнання безвісно відсутнім; постановлення судового рішення про визнання фізичної особи, яка є підприємцем, недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності; постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця. Проте найпоширенішими методами припинення підприємницької діяльності є прийняття підприємцем рішення про припинення та винесення судового рішення про припинення підприємницької діяльності, після чого вноситься відповідний запис до Єдиного державного реєстру (далі – ЄДР).

Ви завжди можете пройти процедуру ліквідації з нашою допомогою.

Припинення фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) на власний розсуд

В такому випадку ФОП або його представник подає державному реєстратору за місцем реєстрації заяву про припинення підприємницької діяльності та квитанцію про внесення плати за публікацію оголошення про припинення підприємницької діяльності.

Згідно з Порядком платників податків і зборів, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 р № 979, в триденний термін після внесення запису до ЄДР про припинення ТОВ або представник повинні подати до Державної податкової інспекції за місцем реєстрації заяву про зняття з обліку платника податків (форма 8-ОПП), оригінали документів, що видаються органами державної податкової служби платнику податків (свідоцтва, патенти, довідка за формою 4-ОПП та інші документи) і підлягають поверненню до органу державної податкової служби, а також завірені органом державної податкової служби копії цих документів, якщо такі видавались та підлягають поверненню до органу державної податкової служби.

Після отримання заяви про припинення податковий орган призначає позапланову перевірку, яка повинна бути проведена протягом місяця з дня отримання заяви. Згідно п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, тривалість документальної позапланової перевірки не повинна перевищувати 5 днів для суб’єктів малого підприємництва і 10 днів по іншим платникам податків.

Після проведеної перевірки платника податків, у разі встановлення факту відсутності заборгованості перед держбюджетом України і місцевими бюджетами, орган ДПС знімає його з обліку. Зняття з обліку платника податків в органах ДПС проводиться за наявності повідомлення від установи банку про закриття такому платнику рахунків (якщо вони були відкриті). Після завершення процедури зняття з обліку орган ДПС складає довідку про зняття з обліку платника податків за ф. № 12-ОПП, яку надсилає органу, який здійснив реєстрацію. Якщо проведеною перевіркою платника податків встановлено факт заборгованості його перед бюджетами, орган ДПС не знімає його з обліку, а підрозділи обліку та звітності складають повідомлення про наявність обов’язків по сплаті податків і зборів (обов’язкових платежів) за ф. № 10-ОПП і надсилають його особі, відповідальній за погашення податкових зобов’язань або податкового боргу, що є таким відповідно до законодавства в разі ліквідації платника податків.

Коли процедура зняття з обліку в органах ДПС буде завершена, підприємець отримує довідку про відсутність заборгованості по податках, зборах (обов’язкових платежах) за ф. № 22-ОПП. Ця довідка є дійсною протягом двох місяців.

Не раніше двох місяців з дати опублікування в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації оголошення про початок процедури припинення в органах державної реєстрації проводиться державна реєстрація припинення підприємницької діяльності ФОП. На цей раз ПП подає державному реєстратору особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу такі документи:

– Заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем за її рішенням;
– Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця;
– Довідку відповідного органу ДПС про відсутність заборгованості по податках, зборах (обов’язкових платежах);
– Довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості;
– Довідки відповідних органів фондів соціального страхування про відсутність заборгованості або про те, що він не перебував на обліку.

Тільки після цього до реєстру буде внесено запис про припинення підприємницької діяльності.

Постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця

Підставами для постановлення такого судового рішення про припинення підприємницької діяльності є: здійснення діяльності, яка заборонена законом; неподання протягом року органам податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до законодавства, визнання ФОП банкрутом.

Якщо у випадках здійснення діяльності, забороненої законом, і неподання фінансової звітності, зрозуміло, що ініціатором припинення такої підприємницької діяльності є відповідний державний орган, то для визнання банкрутом підприємця необхідно детальне опрацювання Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі – закон про банкрутство).

Згідно ст. 53 Цивільного кодексу України фізична особа, не в змозі задовольнити вимоги кредиторів, пов’язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом відповідно до норм Закону про банкрутство. ФОП може бути визнаний банкрутом за заявою кредитора або самого боржника до господарського суду за місцем реєстрації підприємця та наявності боргу, розмір якого перевищує 300 мінімальних заробітних плат.

Одночасно з прийняттям заяви про порушення справи про банкрутство підприємця господарський суд, на підставі ст. 48 Закону про банкрутство, накладає арешт на майно підприємця, за винятком майна, на яке відповідно до процесуального законодавства не може бути накладено стягнення.

У позовній заяві ФОП повинен обґрунтувати свою неможливість виконувати обов’язки, що виникли в результаті підприємницької діяльності. Після розгляду судом представлених доказів і визнання їх переконливими ФОП визнається банкрутом, після чого і починається ліквідаційна процедура.

Ліквідаційна процедура полягає в призначенні ліквідатора (арбітражного керуючого), який продає все майно підприємця, а гроші повертає кредиторам відповідно до їх вимог.

Після винесення судом рішення про припинення провадження у справі про банкрутство воно надсилається державному реєстратору, який в день отримання такого рішення вносить до ЄДР запису про припинення провадження у справі про банкрутство і направляє відповідні повідомлення в органи податкової служби, статистики та Пенсійного фонду.

Згідно ч. 3 ст. 49 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом п’яти років після визнання громадянина-підприємця банкрутом за його заявою не може бути порушено провадження у справі про банкрутство. У разі визнання ТОВ банкрутом за заявою кредитора протягом п’яти років після завершення розрахунків з кредиторами такий громадянин-підприємець не звільняється від подальшого виконання їх вимог. Чи не задоволені вимоги кредиторів можуть бути заявлені в порядку, встановленому цивільним законодавством України. Тобто кредитори, вимоги яких не задоволені, можуть заявити їх протягом наступних п’яти років за умови виявлення у боржника майна та доходів, на які можливо звернути стягнення.

Дата актуалізації статті – 2012р.

Якщо стаття була Вам корисна, Вы можете поділитися нею: