Close

02.03.2017

Повідомлення про найманих працівників не подано, але співробітник фактично оформлений. Який розмір штрафу: 96000 грн. або 3200 грн. Чи можлива подвійна відповідальність підприємця

106355

У 2017 році до судів надходить все більше адміністративних позовів, якими підприємці оскаржать постанови Держпраці про накладення штрафів і поступово формується практика розгляду таких справ.

Сьогодні ми хочемо розглянути такий дискусійне питання, як розмір штрафу за неподання повідомлення до податкового органу про прийняття найманого працівника, при фактичному його оформленні.

Позиція Держпраці в даному питанні однозначна, оскільки інспектора з праці вважають, що процес повідомлення про найманого працівника є частиною укладення трудового договору, так як обов’язок подати повідомлення міститься в ст. 24 КЗпП України, яка в свою чергу має найменування «укладення трудового договору». Така ось нехитра логіка.

Відповідно, застосовуючи штрафні санкції за ч. 2 ст. 265 КЗпП України, інспектора з праці застосовують відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 30 мінімальних заробітних плат (96000 грн.) за «фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору».

Однак, погодитися з такою логікою ми не можемо.

Рубрики:

Повідомлення про найманих працівників не подано, але співробітник фактично оформлений. Який розмір штрафу: 96000 грн. або 3200 грн. Чи можлива подвійна відповідальність підприємця

Повідомлення про найманих працівників не подано, але співробітник фактично оформлений. Який розмір штрафу: 96000 грн. або 3200 грн. Чи можлива подвійна відповідальність підприємця

У 2017 році до судів надходить все більше адміністративних позовів, якими підприємці оскаржать постанови Держпраці про накладення штрафів і поступово формується практика розгляду таких справ.

Сьогодні ми хочемо розглянути такий дискусійне питання, як розмір штрафу за неподання повідомлення до податкового органу про прийняття найманого працівника, при фактичному його оформленні.

Позиція Держпраці в даному питанні однозначна, оскільки інспектора з праці вважають, що процес повідомлення про найманого працівника є частиною укладення трудового договору, так як обов’язок подати повідомлення міститься в ст. 24 КЗпП України, яка в свою чергу має найменування «укладення трудового договору». Така ось нехитра логіка.

Відповідно, застосовуючи штрафні санкції за ч. 2 ст. 265 КЗпП України, інспектора з праці застосовують відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 30 мінімальних заробітних плат (96000 грн.) за «фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору».

Однак, погодитися з такою логікою ми не можемо.

Дійсно, відповідно до ст. 24 КЗпП України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом або розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, і повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийнятті працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Тобто, законодавець, застосувавши союз “і” застосовує перерахування тих умов, які необхідно виконати до фактичного допуску до роботи:
1. Укладення трудового договору, оформленого наказом або розпорядженням.
2. Повідомлення фіскального органу.

При це стаття не передбачає, що повідомлення про найманого працівника є частиною процесу укладення договору. Більш того, в повідомленні необхідно вказати номер і дату наказу чи розпорядження роботодавця про прийняття працівника на роботу. Тобто на момент подачі повідомлення трудовий договір повинен бути вже фактично укладено.

Також звернемо увагу на той факт, що як ч. 2 ст. 265 КЗпП України, так і ч. 3 ст. 41 КУпАП передбачають відповідальність саме за фактичний допуск до роботи без оформлення трудового договору. Таким чином, фінансовий штраф у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, застосовується при невиконанні першої умови статті – допуску до роботи без оформлення договору.

А за невиконання другої умови – неподання повідомлення штраф не передбачений. Порушення другої умови можна розцінювати як інші порушення трудового законодавства, санкція за порушення якого передбачає штраф у розмірі 1 МЗП. При цьому цей штраф стягується не за кожне порушення окремо, а за порушення, виявлені під час перевірки в цілому.

І, що цікаво, таку точку зору починають застосовувати суди у своїй практиці.
Апеляційний суд Кіровоградської області, розглядаючи справу № 404/2115/16-п визнав порушенням з боку Держпраці трактування неповідомлення УКРІНФОРМ про найманого працівника як допуск працівника без укладення трудового договору.
Аналогічну позицію зайняв Іванівський районний суд Одеської області у справі № 499/1272/16, розглянувши його 14.02.17г.
В єдиному державному реєстрі судових рішень можна без зусиль знайти і інші рішення судів, які застосовували дану позицію.

При цьому ми б відзначили ще положення ст. 3 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Даною нормою встановлена ​​презумпція правомірності діяльності суб’єкта господарювання, якщо норми законів припускають неоднозначне трактування обов’язків підприємця і / або повноважень органу контролю.


ЧИ МОЖЛИВА ПОДВІЙНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМЦЯ?

Окремо варто відзначити той факт, що за результатами перевірки Держпраці зазвичай привертає юрособа або підприємця до відповідальності одночасно і по ст. 41 КУпАП та за ст. 265 КЗпП України.

І тут необхідно звернути увагу відразу на два нюанси.

По-перше, факти, встановлені судом при залученні до відповідальності за адміністративне правопорушення (ст. 41 КУпАП, де суми штрафу значно менше) ні доводитися повторно при оскарженні постанови по ст. 265 КЗпП України.

Тому ні в якому разі не можна ігнорувати можливий невеликий штраф в порядку ст. 41 КУпАП і загальна стратегія оскарження перевірки повинна припускати і роботу в районному суді.

По-друге, якщо у випадку з юрособою адміністративний штраф за ст. 41 КУпАП накладається на керівника, а штраф за ст. 265 КЗпП на саму юрособу, то в разі підприємця це веде до подвійної відповідальності за одне і те ж порушення, що суперечить ст. 61 Конституції України.

Так, згідно з ст.61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Суб’єкти відповідальності, як за абз. 1 ч.2 ст.265 КЗпП, так і по ч.2 ст.41 КУпАП повністю збігаються, оскільки в обох випадках до відповідальності притягується фізична особа-підприємець. В обох випадках у санкціях статті передбачено один і той же вид стягнення штраф в грошовій формі.

Відповідно, вважаємо, що Держпраці в даному випадку може залучити підприємця тільки до одного виду відповідальності.

 

У будь-якому випадку, як показує судова практика постанови про накладення штрафів інспекторів з праці, можна успішно оскаржити в судовому порядку .

 

Дата актуалізації статті – 2017р.

Якщо стаття була Вам корисна, Ви можете поділитися нею: