Якщо до вас прийшли з фактичною перевіркою

Нагадаємо, що фактична перевірка проводиться податківцями щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документів, що підтверджують держреєстрацію юросіб і ФОПів, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (п / п. 75.1.3 ПКУ).

Особливість фактичної перевірки полягає в тому, що вона проводиться за місцем фактичного провадження платником діяльності, знаходження господарських або інших об’єктів права власності платника податків (що цілком відповідає назві самих перевірок) без його попередження (п. 80.1 ПКУ).

Найбільш ефективним є супровід перевірки адвокатом .

Умови допуску:

Відповідно до ст. 81 ПКУ допускати до проведення фактичної перевірки слід тільки в разі пред’явлення перевіряючими:

– Направлення на проведення перевірки,
– Копії наказу про призначення перевірки,
– Службового посвідчення.

Направлення на перевірку

У направленні на проведення перевірки обов’язково повинні вказуватися реквізити наказу про призначення відповідної перевірки. Також в напрямку обов’язково має бути зазначено:

– дата видачі,
– Назва органу державної податкової служби,
– Найменування (П.І.Б.) та реквізити суб’єкта – об’єкта,
– Мета,
– Вид (планова або позапланова),
– основи,
– Дата початку та тривалість перевірки,
– Посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.

Направлення на перевірку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, скріпленого печаткою органу державної податкової служби.

Крім того, напрямок складається окремо на кожного перевіряючого, а також окремо по кожному суб’єкту чи об’єкту, який підлягає перевірці згідно з наказом (лист ДПАУ від 28.01.2011 р №2337 / 7 / 23-7017 / 125).

При пред’явленні направлення платнику податків потрібно в ньому розписатися із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови розписатися в направленні на перевірку складається акт, що засвідчує факт відмови. При цьому акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

У загальному ж випадку в якості підстав для проведення фактичної перевірки можуть бути такі обставини:

– Виявлення за результатами перевірок інших платників фактів, що свідчать про можливі порушення законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа про держреєстрацію, патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, і є необхідність перевірки таких фактів (п / п. 80.2.1 ПКУ);
– Отримання від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, зокрема щодо здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа про держреєстрацію, патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, виробництва та обігу підакцизних товарів (п / п. 80.2.2 ПКУ);
– Письмове звернення покупця (споживача) про порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (п / п. 80.2.3 ПКУ);
– Неподання суб’єктом господарювання обов’язкової звітності про використання РРО, розрахункових книжок та КОРО, подання їх із нульовими показниками (п / п. 80.2.4 ПКУ);
– Отримання інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та цільового використання спирту (п / п. 80.2.5 ПКУ);
– Виявлення порушень за результатами попередньої перевірки (п / п. 80.2.6 ПКУ);
– Отримання інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (п / п. 80.2.7 ПКУ).

Наказ про проведення перевірки

У наказі про призначення перевірки податківці (див. Згадане вище лист ДПАУ від 28.01.2011 р №2337 / 7 / 23-7017 / 125) рекомендують (хоч це прямо і не зазначено в ПКУ) враховувати всі обов’язкові реквізити, передбачені для направлення на проведення перевірки, – см. перелік даних реквізитів вище.

Копія наказу про призначення перевірки повинна бути вручена під розписку посадовим особам підприємства (або особам, які здійснюють розрахункові операції, в разі перевірки РРО) до початку проведення фактичної перевірки (п. 80.2 ПКУ).

Такий наказ складається окремо на кожного суб’єкта господарювання з урахуванням (зазначенням переліку) його господарських об’єктів (при наявності), що підлягають перевірці, із зазначенням посад та прізвищ посадових осіб, які будуть проводити перевірку (лист ДПАУ від 28.01.2011 р №2337 / 7 / 23-7017 / 125).

Недопуск к проверке

Підставою для недопуску перевіряючих до проведення фактичної перевірки є непред’явлення перевіряючими зазначених документів або пред’явлення зазначених документів, оформлених з порушенням (п. 81.1 ПКУ). Відмовляти в допуску до проведення перевірки з інших причин заборонено.

При відмові в допуску перевіряючі зобов’язані скласти акт, який засвідчує факт відмови (п. 81.2 ПКУ). У разі недопуску до перевірки без законних підстав згідно п / п. 94.2.3 ПКУ платнику податків загрожує адміністративний арешт майна, який може бути застосований, якщо він відмовляється від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Контрольна розрахункова операція

ПКУ закріплює право податківців на здійснення «контрольної розрахункової операції» перед початком перевірки порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, тобто ще до пред’явлення направлення (п. 80.4 НKУ). Тому фактична перевірка може початися з такою «контрольної розрахункової операції».

Особливістю проведення фактичної перевірки в даному випадку є те, що така перевірка відповідно до пункту 80.7 ПКУ проводиться двома і більше посадовими особами органу державної податкової служби у присутності посадових осіб суб’єкта господарювання або його представника та / або особи, яка фактично здійснює розрахункові операції (лист ДПАУ від 28.01. 2011 р №2337 / 7 / 23-7017 / 125).

Таким чином, фактична перевірка може проходити навіть без обов’язкової присутності посадових осіб підприємства. У такій ситуації особи, які фактично здійснюють розрахункові операції, зобов’язані самостійно допускати перевіряючих до проведення перевірки. Тому для особи, яка фактично здійснює розрахункові операції, в зв’язку з цим особливої ​​важливості набуває знання порядку допуску посадових осіб ДПС до фактичної перевірки.

Після того як перевіряючий повідомить про проведення контрольної розрахункової операції, такому співробітникові підприємства слід уважно вивчити наказ та направлення на перевірку. В даному випадку діють такі самі умови для допуску до проведення фактичної перевірки, як і в тому випадку, коли контрольна розрахункова операція не проводиться (див. Вище).

Хронометраж

ПКУ офіційно надав податківцям право в ході проведення фактичних перевірок здійснювати хронометраж господарської діяльності (п. 80.8 ПКУ). Згідно п / п. 14.1.264 ПКУ

«Хронометраж – процес спостереження за веденням господарської діяльності платника податків, який здійснюється під час проведення фактичних перевірок та застосовується органами державної податкової служби з метою встановлення реальних показників щодо діяльності платника податків, що здійснюється на відповідному місці її проведення».

В принципі, здійснення хронометражу ніяких нагальних наслідків – штрафів, донарахувань податкових зобов’язань за непрямими методами (які в ПКУ взагалі відсутні) – спричинити не повинно. Але в разі істотного розбіжності між зафіксованими і офіційними показниками діяльності СПД отримана інформація може бути передана органам податкової міліції для проведення оперативно-розшукових заходів. Швидше за все, при хронометражі більше варто побоюватися виявлення конкретних порушень касової дисципліни, порядку здійснення розрахункових операцій і фіксації таких порушень.

Як повідомляє ДПАУ в згаданому листі від 28.01.2011 р №2337 / 7 / 23-7017 / 125, за результатами хронометражу складається довідка, яка підписується посадовими особами органу державної податкової служби та посадовими особами суб’єкта господарювання або його представника та / або особами, фактично здійснюють розрахункові операції. Довідка про результати проведення хронометражу є невід’ємною частиною (додатком) акта (довідки) про результати фактичної перевірки.

Терміни проведення фактичних перевірок

Терміни проведення перевірок встановлені в ст. 82 ПКУ. Тривалість фактичної перевірки не повинна перевищувати 10 діб, з правом продовження на термін до 5 діб з підстав, визначених п / п. 82.3.1 та 82.3.2 ПКУ, а саме:

1) за заявою суб’єкта господарювання в разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки;
2) при змінному режимі роботи або підсумованого обліку робочого часу суб’єкта господарювання та / або його господарських об’єктів.

Право припиняти фактичну перевірку, на відміну від інших видів виїзних перевірок, не передбачено.

Звертаємо увагу на те, що тривалість фактичних перевірок встановлено в добі, в той час як по відношенню до всіх інших видів перевірок тривалість встановлена ​​в робочих днях.

Оформлення результатів фактичної перевірки

Результати фактичної перевірки оформлюються актом (якщо при перевірці були виявлені порушення) або довідкою (якщо порушень не було) в порядку, визначеному п. 86.5 ПКУ. Правда, на сьогоднішній день не існує документа, яким була б затверджена форма акту фактичної перевірки. Так, податківці в ЄБПЗ лише ухильно повідомили про те, що акт про результати проведення фактичної перевірки повинен відповідати вимогам ст. 86 ПКУ.

Податкове повідомлення-рішення повинно бути прийнято:

– Або протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем ​​вручення платнику податків акта перевірки;
– Або, якщо до акту перевірки представлялися заперечення, протягом 3 робочих днів з дня їх розгляду і надання письмової відповіді платнику.

Зауважимо також, що в згаданому вище листі від 28.01.2011 р №2337 / 7 / 23-7017 / 125 роз’яснено порядок взаємодії податкових інспекцій, якщо платник зареєстрований в одній ДПІ, а об’єкт господарювання розташований на території, яка належить до юрисдикції іншої ДПІ . В такому випадку перевірка проводиться податковим органом за місцезнаходженням об’єкта, що перевіряється. Даний орган складає акт перевірки і направляє його до податкового органу за місцем реєстрації платника податків, який виносить податкове повідомлення-рішення.

Форми податкових повідомлень-рішень наводяться в додатку до Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом ДПАУ від 22.12.2010 р №985 (далі – Порядок). Зокрема, відповідно до п. 2.2 Порядку при застосуванні штрафної (фінансової) санкції (штрафу) за порушення норм неподаткового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, податківці виписують податкове повідомлення-рішення за формою «С» (додаток 10 до порядку).

Дата актуалізації статті – 2012р.

Податкове право

20.10.2012

Якщо стаття була Вам корисна, Ви можете поділитися нею:

У Вас є питання або Ви готові домовитися про зустріч?

Ви можете задати питання через форму на сайті або зв'язатися з нами будь-яким зручним для Вас способом