Оскарження рішень податкової перевірки за новими правилами

Не секрет, що з прийняттям податкового кодексу істотно розширено повноваження інспекцій податкового контролю, в тому числі і в сфері проведення перевірок. І звичайно ж, наші клієнти в г. Запорожье, як і завжди, можуть звернутися до нас за юридичними послугами по супроводженню перевірок податкової . У той же час, вважаємо корисним знати основні моменти проведення та оскарження перевірок для планування своїх дій в таких ситуаціях.

Податковий контроль – загальні правила

Визначення. Вперше на законодавчому рівні в ПКУ визначено поняття податкового контролю: « податковий контроль – система заходів, що здійснюються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи »(п. 61.1 ПКУ).

Як бачимо, крім контролю за податками і зборами, в поняття податкового контролю включаються також інші види контролю (за розрахунками, здійснюваними через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО), касовими операціями, трудовим законодавством і т.д.), які також регламентуються ПКУ .

Контролюючі органи. Основним контролюючим органом, дії якого регламентуються в ПКУ, є органи ДПС – вони здійснюють всі види податкового контролю, за винятком тих, які покладені на митні органи.

Митники контролюють мито, акцизний податок, ПДВ, інші податки, що стягуються при ввезенні, вивезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або територію спеціальної митної зони (п.п. 41.1.2 ПКУ).

У п. 41.4 ПКУ чітко встановлено, що інші держоргани не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків, в тому числі на запит правоохоронних органів. І в посилення цих норм п. 61.3 ПКУ передбачається, що органи СБУ, внутрішніх справ, податкової міліції, прокуратури та їх службові (посадові) особи не можуть брати безпосередню участь в проведенні перевірок та проводити перевірки СПД з питань оподаткування.

У той же час працівники податкової міліції, як і раніше, можуть брати участь у перевірках, пов’язаних з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ в рамках Закону про ОРД і КПК (п. 78.3 ПКУ).

Органи ДПС можуть проводити камеральні, документальні (планові і позапланові, виїзні та невиїзні) та фактичні перевірки (п. 75.1 ПКУ). Крім того, органи ДПС можуть проводити зустрічні звірки. Звертаємо увагу на те, що звірки не є перевірками, вони повинні проводитися в порядку, затвердженому Кабміном (п. 73.5 ПКУ). З цього можна зробити висновок, що з 01.01.11 р до визначення Кабміном порядку проведення зустрічних звірок органи ДПС не мають права їх проводити.

Камеральні перевірки в ПКУ

У ПКУ нарешті дозволена гучна проблема з термінологією і, як наслідок, з процедурних порядком проведення камеральних та документальних перевірок. Встановлено, що це різні перевірки, які здійснюються на яку відрізняються процедурам. Про камеральні перевірки йдеться в ст. 75 , 76 ПКУ.

Що вважається камеральною перевіркою

Витяг з ПКУ

«75.1.1. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставах і даними, зазначеними в податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

76.1. Камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкові ».

Камеральним перевірок піддається вся без винятку звітність, що надається до органів ДПС, при цьому ніякі додаткові документи в ході їх проведення від платників перевіряючі вимагати не можуть. Наприклад, щодо ПДВ камеральні перевірки проводяться протягом 30 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації (п. 200.10 ПКУ).

Якщо за результатами камеральної перевірки не виявлено порушень, жодних документів (зокрема, довідки) не складаються. І лише в разі встановлення порушень складається акт у 2 примірниках, який підписується посадовими особами органу, який проводив перевірку, і після реєстрації в органі ДПС вручається або надсилається для підписання протягом 3 робочих днів платнику податків (п. 86.2 ПКУ).

При цьому відповідно до п. 42.2 ПКУ акт вважається належним чином врученим, якщо він відісланий на адресу платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручений платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові).

Документальні перевірки в ПКУ

Визначення документальної перевірки міститься в ст. 75 ПКУ:

Відмітною ознакою документальної перевірки є те, що вона проводиться на підставі регістрів бухгалтерського та податкового обліку, первинних документів та податкової інформації.

У п.п. 75.1.2 ПКУ виділено 4 види документальних перевірок:

1) планові – проводяться відповідно до плану-графіку перевірок;
2) позапланові – не передбачається у плані роботи органу ДПС і проводяться при наявності хоча б однієї з обставин, визначених ПКУ;
3) виїзні – проводяться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об’єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка;
4) невиїзні – проводяться в приміщенні органу державної податкової служби.

У зв’язку з регламентацією порядку проведення перевірок, прав, обов’язків і відповідальності органів ДПС в ПКУ, з 01.01.11 р втратять силу ст. 11, 11 1 , 11 2 , 13 Закону про ДПС (ч. 8 п. 27 Закону №2756).

Що вважається документальною перевіркою

Витяг з ПКУ

«75.1.2. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків і зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

<…> »

Планові перевірки – порядок проведення

Планові виїзні перевірки. Такі перевірки проводяться відповідно до плану-графіка, в який платники включаються залежно від ступеня ризику. Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх розмежування за ступенями встановлюються ДПАУ (п. 77.2 ПКУ) – див. Табл. 1. На даний момент критерії відбору платників для включення до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок наведені в наказі ДПАУ від 27.07.10 р №548, який в майбутньому, по всій видимості, буде змінений.

Згідно п. 77.3 ПКУ забороняється проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов’язань перед бюджетами, тому в «тематичних» планових виїзних перевірках перевіряючим можна буде відмовити.

Винятки з цього правила становлять лише два випадки:

1) перевірка правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб;
2) перевірка зобов’язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Умови допуску до проведення планових виїзних перевірок наведені в ст. 77 і ст. 81 ПКУ.

Періодичність проведення планових виїзних перевірок

ступінь ризику

Періодичність проведення перевірок
1. Незначна ступінь

не частіше 1 разу на 3 календарні роки (1)
2. Середній ступінь
не частіше 1 разу на 2 календарні роки
3. Високий ступінь
не частіше 1 разу на календарний рік
(1) З такою ж періодичністю перевіряють осіб:
– Мають право на застосування ставки податку на прибуток 0% (п. 154.6 ПКУ), у яких сума сплаченого до бюджету ПДВ становить не менше 5% від задекларованого доходу за звітний податковий період;
– Самозайнятих осіб, сума сплачених податків яких становить не менше 5% від задекларованого доходу за звітний податковий період.
Однак ці норми не поширюються на таких платників податків у разі порушення ними ст. 45 (відсутність за місцем податкової адреси), ст. 49 (порушення в наданні податкової декларації), ст. 50 (внесення змін до податкової звітності за перевірений період), ст. 51 (ненадання відомостей про суми виплачених доходів фізичним особам,) ст. 57 (порушення термінів сплати податкового зобов’язання) ПКУ.

Умови допуску до проведення планових виїзних перевірок

Платнику не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення перевірки вручено під розпис або відіслані рекомендованим листом з повідомленням про вручення :
– Копію наказу про проведення документальної планової перевірки;
– Письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки

Платнику перевіряючі пред’явили направлення на проведення перевірки , в якому вказані:
– дата видачі;
– Найменування органу ДПС;
– Реквізити наказу про проведення перевірки;
– Найменування та реквізити суб’єкта (об’єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім’я, по батькові платника фізичної особи – платника податку);
– Мета, вид (планова перевірка), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку;
– Підпис керівника органу ДПС або його заступника;
– Печатка органу ДПС

Як бачимо, умови допуску до проведення планових перевірок в цілому аналогічні нині чинним. І якщо ці документи перевіряючі не пред’являть або ж вони будуть заповнені з порушенням, платник має право не допускати перевіряючих до перевірки (на це прямо вказано в п. 81.1 ПКУ). До новацій можна віднести те, що в ПКУ врегульовано наслідки дій платника після пред’явлення направлення на перевірку.

Так, посадові особи платника податків повинні розписатися у направленні із зазначенням своїх прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення, а в разі відмови від проставлення підпису податківці складають акт, який засвідчує факт відмови від підпису у направленні на перевірку. Цей акт є підставою для початку проведення перевірки (п. 81.1 ПКУ).

Якщо же платник не допускає перевіряючих до проведенню перевірки, складають акт, засвідчує факт відмови від допуску (п. 81.2 НКУ).

Наслідки такої відмови для платника дуже серйозні – зокрема, до нього може бути застосований адміністративний арешт майна (п.п. 94.2.3 ПКУ), тому перш ніж відмовити перевіряючим в допуску до перевірки – слід ретельно зважити всі «за» і «проти ».

Терміни проведення планових виїзних перевірок встановлені п. 82.1 ПКУ.

Терміни проведення планових виїзних перевірок

Категорія платника

Термін проведення перевірки

Термін продовження перевірки (1)
1. Великі платники податків
30 робочих днів
не більше ніж на 15 робочих днів
2. Суб’єкти малого підприємництва
10 робочих днів
не більше ніж на 5 робочих днів
3. Інші платники податків
20 робочих днів
не більше ніж на 10 робочих днів
(1) За рішенням керівника органу ДПС.

Згідно з п.п. 14.1.24 ПКУ великий платник податків – юридична особа, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні 4 послідовних податкових (звітних) квартали перевищує 500 млн грн. або загальна сума сплачених до держбюджету податків за такий же період перевищує 12 млн грн.

За результатами перевірки складаються в 2 примірниках або акт (у разі виявлення порушень), або довідка (при їх відсутності), які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі їх наявності).

Термін складання акта (довідки) про результати перевірки (в загальному випадку – 5 днів, а для підприємств з філіями – 10 днів) не зараховується до строку проведення перевірки (п. 86.1 ПКУ).

У разі незгоди платника податків з висновками акта він зобов’язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями (п. 86.3 ПКУ).

Причому тепер чітко встановлено, що відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов’язку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобов’язання. Тому відмовлятися від підписання акта для платника сенсу немає – краще підписати його із зауваженнями, порядок надання яких регламентується п. 86.7 ПКУ.

Планові невиїзні перевірки. Про ці перевірки в ПКУ йдеться вкрай мало. Зокрема, його п. 77.6 передбачає, що документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому ст. 79 ПКУ, зокрема (п. 79.1 ПКУ):

– Вони проводяться за наявності обставин, визначених ст. 77 ПКУ (включені в план-графік перевірок), а значить, їх періодичність повинна визначатися за тими ж правилами, що і для планових виїзних перевірок.
– Присутність платника податків під час їх проведення не обов’язково;
– В процесі проведення таких перевірок можуть бути затребувані від платника лише копії первинних документів {4}, оскільки вилучення оригіналів документів, крім випадків, передбачених КПК, заборонено (п. 85.5 ПКУ, п. 9 ст. 9 Закону про бухоблік). Між тим, платник може надати для ознайомлення оригінали документів на час своєї присутності в органі ДПС;
– За результатами проведення невиїзної перевірки складається акт (довідка) в порядку, передбаченому п. 86.4 ПКУ, який аналогічний порядку складання акта документальної невиїзної перевірки.

Порядок проведення позапланових перевірок

Позапланові виїзні перевірки. Порядок проведення цих перевірок описаний в ст. 78 і ряді інших статей ПКУ, в яких передбачаються наступні підстави для їх проведення

Підстави для проведення позапланових виїзних перевірок

Підстава для проведення

коментар

1

2
1. За результатами перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (п.п. 78.1.1 ПКУ)

Аналогічне підставу раніше наводилося в п. 1 cт. 11 1 Закону про ДПС. Нововведенням є вказівка в цій нормі податкової інформації, якою в ПКУ приділяється особлива увага (див., Зокрема, ст. 72-74). Відповідні зміни внесені і до Закону про інформацію, в ст. 25 1 якого податкова інформація визначена як; «Сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб’єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій» (п. 34 Закону №2756) (1)
2. Платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом (п.п. 78.1.2 ПКУ)
Аналогічне підставу раніше наводилося в п. 2 ст. 11 1 Закону про ДПС. Підстави для перевірки виникають тільки в тому випадку, якщо надання декларації та розрахунків передбачено саме законом
3. Платником податків подано органу ДПС уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, що перевірявся органом ДПС (п.п. 50.3, 78.1.3 ПКУ)
Це нова підстава для проведення перевірки, спрямоване на те, щоб у платника «не виникає спокуса» виправляти звітність за перевірені періоди. Тому перш ніж проводити такі дії, слід продумати їх доцільність
4. Виявлено недостовірність даних, що містяться в податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу ДПС протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (п.п. 78.1.4 ПКУ)

Аналогічне підставу раніше наводилося в п. 3 ст. 11 1 Закону про ДПС (1)
5. Платником податків подано в установленому порядку органу ДПС заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення в разі, якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, і об’єктивне їх розгляд неможливий без проведення перевірки (п.п. 78.1.5 ПКУ)
Подібне підставу раніше наводилося в п. 4 ст. 11 1 Закону про ДПС. Новацією є уточнення того, що крім скарги підставою для перевірки виступають і заперечення платника до акту перевірки, але за умови, що зазначені в них обставини не були досліджені під час перевірки та об’єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки.
При цьому під час позапланової перевірки перевіряються тільки ці обставини
6. Розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків (п.п. 78.1.7 ПКУ )
Це більш розширене тлумачення підстав, наведених раніше в п. 6 ст. 11 1 Закону про ДПС.
До нововведень можна віднести наступні:
1) встановлено, що при перетворенні юрособи позапланова перевірка не проводиться;
2) до нових підставах віднесені випадки:
– Припинення юрособи та фізичної особи – підприємця (2) ;
– Провадження у справі про визнання банкрутом;
– Подача заяви про зняття з обліку платника податків (як видно, і в ситуації переходу на облік до іншої ДПІ)
7. Платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V ПКУ, та / або з від’ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. Гривень.
Документальна позапланова виїзна перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно з питань законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та / або по від’ємного значення з податку на додану вартість, що становить понад 100 тис. Гривень (п.п. 78.1 .8 ПКУ)
Аналогічні підстави наводилися раніше в п. 9 ст. 11 1 Закону про ДПС та в п.п. 7.7.5 Закону про ПДВ.
У ПКУ усунені «нестиковки» цих положень, і в якості підстав для перевірки вказані обидві норми:
1) в декларації з ПДВ заявлено право на бюджетне відшкодування і є підстави для перевірки, наведені в розділі V ПКУ, а саме в його п. 200.11 (незалежно від суми заявленого бюджетного відшкодування). Причому слід врахувати, що перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника ПДВ для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабміном;
2) задекларированное отрицательное значение НДС (не обязательно заявленное к бюджетному возмещению) составляет более 100 тыс. грн. Также уточнено, что проверка проводится исключительно по вопросам правомерности отражения НДС
8. Щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит органу ДПС протягом десяти робочих днів з дня його отримання (п. п. 78.1.9 ПКУ)
Аналогічне підставу наводилося раніше в п.п. 7.2.6 Закону про ПДВ. Однак тепер встановлено додаткові вимоги до проведення позапланової перевірки – вона проводиться тільки в разі, коли «відмовив» в наданні податкової накладної платник не надасть відповідних пояснень в 10-денний термін на письмовий запит органу ДПС (1) . Втім, в п. 201.10 ПКУ при вказівці підстав для проведення такої перевірки про письмовому запиті вже не йдеться, але тут слід віддати пріоритет більш спеціальним нормам п.п. 78.1.9 ПКУ
9. Отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, які перебувають в їх провадженні (п.п. 78.1.11 ПКУ)
Раніше в п. 7 ст. 11 1 Закону про ДПС наводилося більш «розмите» підставу для перевірки при закладі стосовно платника податків (посадової особи платника податків) податковою міліцією оперативно-розшукової справи.
Тепер же більш чітко визначено, що документами, на підставі яких проводяться перевірки в даній ситуації, є постанови зазначених у цій нормі органів
10. Вищим органом ДПС в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу ДПС нижчої служби здійснено перевірку документів обов’язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної нижчестоящим контролюючим органом, та виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з’ясування під час перевірки питань , які повинні бути з’ясовані під час перевірки для винесення об’єктивного висновку щодо додержання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС (п.п. 78.1.12 ПКУ)
Аналогічне підставу наводилося раніше в п. 8 ст. 11 1 Закону про ДПС. Зверніть увагу: право на проведення перевірки за цим пунктом виникає лише в ситуації, коли стосовно посадових осіб органу ДПС нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу (п.п. 78.1.12 ПКУ)
11. У разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, які підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації (п.п. 78.1.13 ПКУ)
Аналогічне підставу наводилося в п. 1 1 ст. 11 Закону про ДПС. Але якщо раніше вказувалося, що відповідна інформація повинна бути отримана органом податкової міліції, то тепер цієї конкретики немає.
При цьому такі перевірки проводяться за загальною процедурою, але тільки з тих питань, які стали підставою для проведення такої перевірки (п.п. 78.1.13 ПКУ)
12. У разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки та платник податків подає до контролюючого органу, який призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні протягом 3 робочих днів з дня отримання акта перевірки (п. 44.7 ПКУ)
У зазначеній ситуації контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку платника податків
13. У разі якщо від’ємне значення з податку на прибуток як результат розрахунку об’єкта оподаткування декларується платником податку протягом чотирьох послідовних податкових періодів (п. 150.3 ПКУ)
Аналогічне підставу наводилося раніше в п. 6.3 Закону про податок на прибуток. При цьому перевіряється лише правильність визначення об’єкта оподаткування
14. Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках – покупця товарів / послуг (п. 201.10 ПКУ)
Подібне підставу, тільки стосовно до розшифровок контрагентів, міститься на даний момент в розділі 4.1 наказу ДПАУ від 18.04.08 р №266. Однак навіть сама ДПАУ визнала, що наявність таких розбіжностей не є самостійною підставою для визнання договорів нікчемними (лист ДПАУ від 29.09.10 р №20289 / 7 / 16-1617), обставини і наслідки розбіжностей будуть з’ясовуватися в ході проведення перевірки
(1) Зверніть увагу: право на проведення перевірки виникає тільки в тому випадку, якщо платник не надасть в 10-денний термін відповідь на письмовий запит, який надсилається за процедурою, вказаною в п. 73.3 ПКУ. Причому відповідно до цього пункту порядок отримання інформації органами державної податкової служби за їх письмовими запитами визначається КМУ, так що з 01.01.11 р і до прийняття Кабміном відповідного порядку можна оскаржувати правомірність напрямки таких запитів.
(2) У зв’язку з цим внесено зміни до п. 5 ст. 60 ГКУ, відповідно до яких достовірність і повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені в установленому законодавством порядку з обов’язковою перевіркою ДПІ.

Умови допуску до проведення позапланових виїзних перевірок вказані в пп. 78.4, 78.5 ПКУ.

Перед проведенням перевірки представник органу ДПС зобов’язаний вручити платнику податків:

1) під розпис копію наказу керівника органу ДПС про проведення документальної позапланової перевірки;
2) направлення на проведення перевірки, в якому повинні бути вказані ті ж реквізити, що і відносно планових виїзних перевірок (малюнок на с. 37).

Наслідки дій платника після пред’явлення направлення на позапланову виїзну перевірку аналогічні розглянутим вище наслідків щодо планових виїзних перевірок. Нагадаємо лише, що за недопуск перевіряючих до проведення перевірки на законних підставах може бути накладено адміністративний арешт майна (п.п. 94.2.3 ПКУ).

Терміни проведення позапланових виїзних перевірок відповідно до п. 82.2 ПКУ наведено в табл. 4.

Терміни проведення позапланових виїзних перевірок

Категорія платника

Термін проведення перевірки (1)

Термін продовження перевірки (2)

1. Великі платники податків (3)
15 робочих днів
не більше ніж на 10 робочих днів
2. Суб’єкти малого підприємництва
5 робочих днів
не більше ніж на 2 робочих дня
3. Інші платники податків
10 робочих днів
не більше ніж на 5 робочих днів
(1) Для перевірок бюджетного відшкодування (від’ємного значення) ПДВ, зазначених у п.п. 78.1.8 ПКУ, термін проведення становить 30 календарних днів, наступних за граничним терміном проведення камеральної перевірки (п. 200.11 ПКУ), при цьому загальний термін проведення камеральної та документальної перевірок не повинен перевищувати 60 календарних днів (п. 82.4 ПКУ).
(2) За рішенням керівника органу ДПС.
(3) Проведення перевірки великого платника податків може бути зупинено за рішенням керівника податкового органу

Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки аналогічний розглянутому вище порядку стосовно документальної планової перевірки.

Позапланові невиїзні перевірки. Особливості проведення таких перевірок наведені в ст. 79 ПКУ, з якої можна зробити такі висновки:

1) підстави для проведення позапланових невиїзних перевірок аналогічні підставам для позапланових виїзних перевірок

2) умовою для проведення таких перевірок є надсилання платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку:

– Копії наказу керівника органу ДПС про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та
– Письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п. 79.2 ПКУ);

3) терміни проведення позапланових невиїзних перевірок аналогічні термінів для позапланових виїзних перевірок, за винятком можливості їх призупинення для великих платників;

4) присутність платників податків під час їх проведення не обов’язково (п. 79.1 ПКУ);

5) процедурний порядок надання документів для перевірки та оформлення її результатів аналогічний відповідним порядком для проведення планових невиїзних перевірок (про це див. Вище).

Фактичні перевірки – основні моменти

Поняття. Вперше на законодавчому рівні дано визначення фактичної перевірки і наведений процедурний порядок її проведення:

Що вважається документальною перевіркою

Витяг з ПКУ

«75.1.3. Фактичною вважається перевірка, яка проводиться за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) ».

Як бачимо, в поняття фактичної перевірки потрапили, зокрема, перевірки РРО, обігу підакцизних товарів, а також «трудові» перевірки. Відмітною ознакою їх є те, що вони здійснюються не тільки на підставі документальних даних, а й з використанням інформації, зафіксованої за допомогою органів зору та слуху перевіряючого.

Підстави для проведення. Особлива неприємність таких перевірок полягає в тому, що вони проводяться без попередження платника податків (п. 80.1 ПКУ).

Підстави для проведення фактичних перевірок наведені в ст. 80 ПКУ. Розглянемо підстави для найбільш «небезпечних» перевірок:

1. Перевірки РРО проводяться при наявності таких обставин:

– Отримання за результатами перевірок інших платників податків або в установленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства щодо здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, при цьому виникає необхідність перевірки таких фактів (пп. 80.2.1, 80.2.2 ПКУ);

– Письмове звернення покупця (споживача), оформлене відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій (п.п. 80.2.3 ПКУ);

– Неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання РРО, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (п.п. 80.2.4 ПКУ);

– Виявлення за результатами попередньої перевірки порушень законодавства з питань порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій (п.п. 80.2.6 ПКУ). Така перевірка здійснюється одноразово протягом 12 місяців з дати складання акта за результатами попередньої перевірки (п. 80.3 ПКУ).

2. Підставами для проведення «трудових» перевірок є такі:

– Отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (п.п. 80.2.7 ПКУ) ;

– Виявлення за результатами попередньої перевірки порушень законодавства з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (п.п. 80.2.6 ПКУ). Така перевірка здійснюється одноразово протягом 12 місяців з дати складання акта за результатами попередньої перевірки (п.п. 80.3 ПКУ).

3. Для «акцизних» перевірок передбачені такі підстави:

– Отримання за результатами перевірок інших платників податків або в установленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів (пп. 80.2.1, 80.2.2 ПКУ);

– Отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків (п.п. 80.2.5 ПКУ);

– Виявлення за результатами попередньої перевірки порушень законодавства з питань виробництва та обігу підакцизних товарів (п.п. 80.2.6 ПКУ). Така перевірка здійснюється одноразово протягом 12 місяців з дати складання акта за результатами попередньої перевірки (п.п. 80.3 ПКУ).

Контрольні закупівлі. У ПКУ чітко обмовляється можливість здійснення органами ДПС перед проведенням фактичної перевірки контрольних розрахункових операцій. При цьому встановлено, що товари, які були отримані службовими (посадовими) особами органів ДПС під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів (п.п. 20.1.9 ПКУ).

Хронометраж. Не оминули в ПКУ увагою і такий спосіб збору інформації, як хронометраж, під яким розуміється: процес нагляду за веденням господарської діяльності платника податків здійснюється під час проведення фактичних перевірок та застосовується органами ДПС з метою встановлення реальних показників щодо діяльності платника податків, що здійснюється на відповідному місці її проведення (п.п. 14.1.264 ПКУ).

Тут слід звернути увагу на те, що виходячи з пп. 14.1.264 і 80.8 ПКУ хронометраж може проводитися саме під час проведення перевірки, а не перед її початком як контрольна закупівля. Тому якщо перевіряючі перед пред’явленням відповідних документів, які є підставою для допуску до проведення перевірок, вже провели хронометраж, такі дії можна оскаржити як неправомірні.

Тим більше що за результатами хронометражу складається довідка, яка підписується посадовими особами органу державної податкової служби та посадовими особами суб’єкта господарювання або його представниками і / або особами, фактично здійснюють господарські операції (п. 80.8 ПКУ).

Як може в подальшому використовуватися інформація, отримана за підсумками проведення хронометражу, в ПКУ не обмовляється. Раніше ж податківці відзначали, що хронометраж виступає способом отримання інформації для визначення сум зобов’язань за непрямими методами (лист ДПАУ від 14.03.03 р №2232 / 5 / 23-1016).

Умови допуску перевіряючих до проведення фактичних перевірок наведені в п. 80.2, 81.1 ПКУ.

Перед проведенням перевірки представник органу ДПС зобов’язаний вручити платнику податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції):

1) під розпис копію наказу керівника органу ДПС про проведення фактичної перевірки;
2) направлення на проведення перевірки, в якому повинні бути вказані ті ж реквізити, що і відносно планових виїзних перевірок

При відмові в допуску до проведення фактичної перевірки перевіряючі проводять ті ж дії, що і відносно планових виїзних перевірок (про це див. Вище). Разом з тим із не зовсім коректного формулювання п.п. 94.2.3 ПКУ не можна зробити однозначні висновки, чи може в разі відмови перевіряючим в допуску до проведення фактичних перевірок бути застосований адміністративний арешт майна платника податків (там йдеться лише про відмову в проведенні документальної перевірки або від допуску посадових осіб органу ДПС, але конкретно до чого – не вказано).

Втім, з 01.01.15 р перевіряючі зможуть в таких випадках скористатися і нормами п.п. 20.1.15.2 ПКУ, відповідно до яких при недопуск посадових осіб органів ДПС до обстеження територій та приміщень вони можуть звертатися до суду з приводу зупинення видаткових операцій платника податків на його рахунках в банках і інших фінансових установах.

Тривалість фактичних перевірок не повинна перевищувати 10 днів (п. 82.3 ПКУ), а продовжені вони можуть бути за рішенням керівника органу ДПС не більш як на 5 діб.

Примітно, що підставами для збільшення терміну фактичної перевірки є:

– Заява суб’єкта господарювання (у разі необхідності надання їм документів, що стосуються питань перевірки);
– Змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб’єкта господарювання та / або його господарських об’єктів.

За результатами проведення фактичної перевірки складається акт (довідка), який реєструється в органі ДПС в більш стислі терміни (не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки). Акт (довідка) підписується особою, що здійснює розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності) за місцем проведення перевірки або у приміщенні органу ДПС (п. 86.5 ПКУ).

На завершення зауважимо, що в п. 102.3 ПКУ згадується про можливість заборони за рішенням суду проведення перевірки платника податків, але відповідної норми в ПКУ немає. А розмови про нюанси проведення перевірочних заходів ще попереду.

Дата актуалізації статті – 2012р.

Податкове право

20.10.2012

Якщо стаття була Вам корисна, Ви можете поділитися нею:

У Вас є питання або Ви готові домовитися про зустріч?

Ви можете задати питання через форму на сайті або зв'язатися з нами будь-яким зручним для Вас способом