Процедура ліквідації юрособи

З прийняттям рішення про ліквідацію юридичної особи починається складна і багатоетапна процедура. Про особливості її проходження і нюанси, які вимагають уваги на кожній із стадій припинення юридичної особи, піде мова в даній статті. Крім того, ви завжди можете звернутися до наших адвокатів за допомогою в ліквідації ТОВ.

Ліквідація юрособи: загальний алгоритм

З прийняттям рішення про ліквідацію юридичної особи починається складна і багатоетапна процедура. Про особливості її проходження та нюанси, які потребують уваги на кожній стадії припинення юридичної особи, піде мова в даній статті.

Крім того, ви завжди можете звернутися до наших адвокатів за допомогою в ліквідації ТОВ.

Ліквідація юрособи: загальний алгоритм

Порядок ліквідації юридичної особи включає в себе кілька етапів:

I етап – прийняття рішення про ліквідацію юрособи; призначення комісії з припинення юридичної особи (ліквідаційної комісії, ліквідатора), встановлення порядку і строків задоволення вимог кредиторів;

II етап – повідомлення держреєстратора, внесення відомостей до Єдиного держреєстру про те, що юрособа перебуває в процесі припинення;

III етап – виявлення кредиторів та задоволення їх вимог; розпорядження майном юрособи, що ліквідується, якщо воно залишилося після задоволення вимог кредиторів;

IV етап – внесення запису до Єдиного держреєстру про припинення юридичної особи.

Так виглядає загальний порядок ліквідації юридичної особи. У нього, в залежності від організаційно-правової форми юридичної особи та напрямків його діяльності, а також від того, добровільна це ліквідація або примусова, можуть вноситися корективи.

Розглянемо кожен з етапів докладніше.

Прийняття рішення про ліквідацію юрособи

Прийняти рішення про ліквідацію господарського товариства може або загальні збори, або суд.

Далі процедура проходить за загальною схемою, за винятком деяких нюансів.

Так, рішенням про ліквідацію юрособи, незалежно від того, який із суб’єктів його приймає, повинна бути призначена ліквідаційна комісія, встановлений порядок і термін ліквідації юрособи.

Функції ліквідаційної комісії можуть бути покладені на виконавчий орган госптовариства (директора, дирекції). З цього моменту ліквідаційна комісія здійснює управління справами юрособи і виступає від його імені у відносинах з органами влади та іншими суб’єктами господарювання (ч. 3 ст. 105 ЦКУ). На цей момент слід звернути увагу: навіть якщо функції ліквідкомісії покладаються на виконавчий орган госптовариства, після прийняття рішення про ліквідацію він діє вже не в статусі дирекції, а як ліквідаційна комісія (відповідно, в документах буде вказуватися не посада директора, а посаду голови ліквідаційної комісії ). В акціонерних товариствах до ліквідаційної комісії також переходять повноваження наглядової ради.

Ліквідаційна комісія може виступати в суді від імені юридичної особи. Така необхідність виникає, зокрема, в разі, якщо кредитори юрособи оскаржують відмову в задоволенні їх вимог.

У той же час ліквідаційна комісія не узурпує, умовно кажучи, всі повноваження з управління господарським товариством. Рішення цілого ряду питань залишається в компетенції загальних зборів учасників як вищого органу господарського товариства (зокрема, затвердження ліквідаційного балансу).

Якщо рішення про ліквідацію приймається загальними зборами учасників, то воно оформляється протоколом загальних зборів з дотриманням традиційних вимог до його змісту (ч. 9 ст. 41 Закону про госптовариства, ч. 2 ст. 46 Закону про АТ). Якщо в господарське товариство один учасник, то такий документ може носити назву рішення про ліквідацію юридичної особи.

Протокол (рішення про ліквідацію юридичної особи) повинен бути складений українською мовою (це вимога Закону №755) і містити такі відомості:

– Підстава ліквідації;
– Кількість учасників, присутніх на загальних зборах, кількість учасників, які проголосували за прийняття рішення про ліквідацію;
– Склад ліквідаційної комісії із зазначенням ідентифікаційних номерів членів комісії;
– Порядок і терміни ліквідації юридичної особи.

Держреєстратору подається нотаріально засвідчена копія протоколу (рішення про ліквідацію господарського товариства).

Дискусійним сьогодні на практиці залишається питання, чи може рішення про ліквідацію, прийняте загальними зборами учасників, бути скасовано. Законодавство передбачає можливість оскаржити рішення загальних зборів в суді з подальшим скасуванням прийнятих ним рішень, якщо будуть встановлені порушення. У цій частині питань немає. Суперечка ведеться щодо можливості скасування рішення про ліквідацію в тому ж порядку, в якому воно було прийнято, тобто шляхом розгляду даного питання на загальних зборах і прийняття відповідного рішення. Держкомпідприємництва погоджується з тим, що у загальних зборів така можливість є (див. Лист від 15.05.2008 р №4049). Однак при її реалізації неминуче виникнуть труднощі на етапі скасування внесеної до того часу держреєстратором до ЄДР запису про прийняття рішення про ліквідацію господарського товариства, оскільки Закон №755 такої підстави для її скасування не передбачає. Проте, з огляду на принциповість питання, при необхідності він може бути вирішене в судовому порядку шляхом подання позову про примушення державного реєстратора анулювати запис до ЄДР про прийняття рішення про ліквідацію господарського товариства.

Якщо рішення про ліквідацію юрособи прийнято судом, то в судовому рішенні повинна міститися інформація, аналогічна наведеній вище – повинні бути вказані підстави ліквідації, призначено ліквідаційну комісію, визначено термін і порядок її роботи. Якщо в судовому рішенні ліквідкомісія не призначена, держреєстратор не пізніше 3 робочих днів з дня отримання судового рішення вносить до ЄДР запис, в якій в якості голови ліквідаційної комісії вказує керівника юрособи.

Повідомлення держреєстратора

Незалежно від того, добровільна це ліквідація (тобто за рішенням загальних зборів) або примусова (тобто за рішенням суду), орган, який прийняв рішення про ліквідацію, повинен повідомити про це державного реєстратора, який, в свою чергу, вносить до Єдиного держреєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення. При цьому ЦКУ наказує, що зазначені відомості повинні бути передані держреєстратору негайно (ч. 1 ст. 105 ЦКУ). Закон про госптовариства конкретизує цей припис: інформація про ліквідацію господарського товариства повинна бути передана держреєстратору протягом 3-х днів з моменту призначення ліквідаційної комісії (ст. 20).

Якщо рішення про ліквідацію було прийнято загальними зборами, то для внесення відповідних відомостей до ЄДР держреєстратору необхідно подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи (ст. 34 Закону №755):

– Нотаріально посвідчену копію рішення засновників (учасників) про припинення юридичної особи;
– Документ, що підтверджує внесення плати за публікацію повідомлення про прийняття засновниками (учасниками) рішення щодо припинення юридичної особи в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Таким виданням є «Бюлетень державної реєстрації».

Плата за публікацію складає 51 грн. Документом, що підтверджує внесення плати за публікацію повідомлень, є копія квитанції, виданої банком, або копія платіжного доручення з відміткою банку (ч. 21 ст. 20 Закону №755).

Якщо рішення про ліквідацію було прийнято судом, то публікація зазначених відомостей здійснюється безкоштовно.

Спеціально підкреслимо, що держреєстратор не може вимагати будь-які додаткові до наведених (якщо тільки законодавство не вимагає додаткової подачі документа, що підтверджує згоду уповноваженого держоргану на ліквідацію юрособи) документи для внесення до ЄДР запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи про припинення юридичної особи (ч. 4 ст. 34 Закону №755).

Як ми вказували, документи можна надіслати рекомендованим листом з описом вкладення або їх може подати особа, уповноважена виступати від імені юридичної особи. Інформація про таку особу повинна міститися в ЄДР, куди вона включається при реєстрації юрособи. Такій особі достатньо мати з собою паспорт. Якщо документи подаються іншою особою, вона повинна пред’явити довіреність.

Відзначимо, що документи, подані для внесення до ЄДР запису про рішення щодо припинення юридичної особи, державний реєстратор повинен прийняти із складенням опису, копія якого в день подачі документів надається (надсилається рекомендованим листом) заявнику з відміткою про дату надходження документів.

Щоб не отримати від держреєстратора відмову в розгляді документів, попередньо слід уважно простежити за дотриманням таких вимог:

– Документи повинні бути подані за місцем знаходження юридичної особи;
– Документи повинні бути складені українською мовою;
– Рішення про припинення юридичної особи повинно містити дані про склад ліквідаційної комісії, в тому числі ідентифікаційні номери входять до її складу осіб.

Якщо все ж одне з названі вимог не буде виконано, держреєстратор повинен повернути заявнику документи не пізніше наступного робочого дня після дати їх подачі. Після усунення допущених порушень документи можна подати повторно.

Законодавство встановлює строк, протягом якого реєстратор повинен внести відповідний запис до ЄДР. Згідно ч. 1 ст. 35 Закону №755, якщо заявником правильно оформлені документи, держреєстратор вносить запис до ЄДР в день отримання документів. В цей же день він повинен повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування про внесення такого запису.

Якщо рішення про ліквідацію юридичної особи приймалося судом, то його копію сам суд, який прийняв рішення, направляє держреєстратору в день вступу в силу такого рішення.

Встановлено також термін для опублікування повідомлення про прийняття рішення про ліквідацію юрособи. Публічне повідомлення в спеціалізованому виданні «Бюлетень державної реєстрації» протягом 10 робочих днів з дня внесення відповідного запису до ЄДР (ч. 18 ст. 22 Закону №755).

Відзначимо, що в законодавстві існує деяка неоднозначність у вирішенні питання про те, хто і в якому порядку повинен здійснювати публікацію відомостей про ліквідацію юридичної особи. Так, згідно з ч. 4 ст. 105 ЦКУ повідомлення про ліквідацію юрособи розміщується в друкованих ЗМІ ліквідаційною комісією. Аналогічна норма міститься в ч. 2 ст. 20 Закону про госптовариства. Законом №755 обов’язок здійснення друку повідомлення про ліквідацію покладено на держреєстратора. Деякі фахівці схильні бачити в такому законодавчому регулюванні протиріччя.

Навпаки, на наш погляд, наведені законодавчі положення узгоджені один з одним. Справа в тому, що обов’язок ліквідаційної комісії опублікувати відомості про ліквідацію юрособи полягає в передачі відповідного повідомлення держреєстратора з оплатою публікації. ЦКУ та Закон про госптовариства регулюють питання діяльності госптовариства і тому окреслюють коло обов’язків саме ліквідаційної комісії. Закон №755 перш за все спрямований на встановлення сфери повноважень держреєстратора і вимагає від нього здійснити публікацію того повідомлення, яке буде отримано від ліквідаційної комісії.

Закон №755 називає ті відомості, які має містити повідомлення про те, що прийнято рішення про ліквідацію юрособи (ч. 7 ст. 22 Закону №755). Це, зокрема:

– Найменування юридичної особи;
– Ідентифікаційний код та місцезнаходження юридичної особи;
– Підстава для прийняття рішення про ліквідацію юрособи;
– Місце і дата внесення запису про прийняття рішення про ліквідацію юрособи;
– Дата призначення та відомості про ліквідаційну комісію;
– Порядок і строк заявлення кредиторами вимог до підприємства, що ліквідується юрособі. Цей термін не може бути менше двох місяців з дня публікації повідомлення про ліквідацію юрособи.

З дати внесення до ЄДР запису про рішення засновників (учасників) про ліквідацію юрособи щодо нього починає діяти ряд обмежень, зокрема:

– Не можуть вноситися зміни до статуту;
– Заборонено внесення змін до ЄДР, що стосуються відомостей про відокремлені підрозділи;
– Юридична особа, щодо якої прийнято рішення про ліквідацію, не може виступати засновником нової юридичної особи.

Крім того, акціонерні товариства в разі ліквідації повинні розкрити інформацію про це в стрічці новин (протягом 5 робочих днів з дати прийняття рішення про ліквідацію), в офіційному друкованому виданні (також протягом 5 робочих днів), подати інформацію ДКЦПФР (протягом 10 робочих днів).

Інформація, що подається в ДКЦПФР, в залежності від того, добровільна це ліквідація або примусова, повинна містити такі відомості:

– Дата прийняття рішення про припинення емітента шляхом ліквідації; назва органу емітента, який прийняв це рішення, причини такого рішення, в тому числі дата проведення загальних зборів, на якому розглядалося зазначене питання, і результати голосування, із зазначенням кількості голосів «за» і кількості голосів «проти»; інформація про кредиторів або їх відсутності; вартість чистих активів, сума зобов’язань і розмір власного капіталу за даними річної фінансової звітності, підтвердженої аудиторським висновком, за рік, що передував даті прийняття рішення про ліквідацію емітента; відомості про достатність активів емітента для розрахунку за його зобов’язаннями, а також про суму, яка може залишитися після задоволення вимог кредиторів і буде розподілена між акціонерами;

– Дата судового рішення про припинення емітента шляхом ліквідації та найменування суду, який ухвалив таке рішення; термін здійснення ліквідаційної процедури; найменування юридичної особи; прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи, уповноваженої представляти юрособа в процесі ліквідації; вартість чистих активів, сума зобов’язань і розмір власного капіталу за даними річної фінансової звітності, підтвердженої аудиторським висновком, за рік, що передує даті прийняття рішення про ліквідацію емітента; інформація про достатність активів емітента для розрахунків за його зобов’язаннями, а також сума, яка може залишитися після задоволення вимог кредиторів і буде розподілена між акціонерами.

Крім того, протягом 7 робочих днів з дня прийняття рішення про ліквідацію акціонерного товариства ліквідаційна комісія повинна подати ДКЦПФР такі документи з метою скасування реєстрації випуску акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій:

– Заяву про припинення обігу акцій;

– Рішення загальних зборів акціонерів товариства про ліквідацію і призначення комісії, оформлене відповідним протоколом, який повинен бути пронумерований, прошнурований і посвідчений підписами голови і секретаря зборів, або копія постанови господарського суду про визнання боржника банкрутом;

– Довідка, засвідчена підписом та печаткою реєстратора про передачу йому реєстру власників іменних цінних паперів (при документарній формі) або депозитарію, з яким укладено договір про обслуговування випуску цінних паперів (при бездокументарній формі), із зазначенням ідентифікаційного коду юридичної особи та його місцезнаходження. Довідка також повинна містити дані про наявність державної частки в статутному капіталі емітента на дату прийняття рішення про ліквідацію;

– Копія опублікованого повідомлення про проведення загальних зборів акціонерів товариства, на яких прийнято рішення про ліквідацію, і довідка, яка свідчить про персональне повідомлення акціонерів про проведення цих загальних зборів (згідно з порядком, установленим у статуті товариства), яка засвідчується підписом голови комісії та печаткою товариства.

ДКЦПФР видає розпорядження про припинення обігу акцій протягом 15 робочих днів з дати надходження до реєструючого органу зазначених вище документів. Після цього ДКЦПФР протягом 3 робочих днів з дати видання розпорядження про припинення обігу акцій направляє його емітенту та реєстроутримувачу (при документарній формі випуску акцій) або депозитарію (при бездокументарній формі випуску акцій), який обслуговує цього емітента.

Виявлення кредиторів і задоволення їх вимог

Крім публікації оголошення про ліквідацію юридичної особи, заходом щодо виявлення кредиторів також виступає направлення відповідних письмових повідомлень самим кредиторам. Цей обов’язок лежить на ліквідаційної комісії.

Ліквідаційна комісія юрособи відкриває єдиний поточний рахунок, на якому акумулюються кошти юридичної особи (див. Інструкцію про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р №492). Закриття інших рахунків, які не використовуються для проведення ліквідаційної процедури, здійснюється ліквідаційною комісією на підставі заяви про закриття рахунку і нотаріально засвідченої копії рішення учасників або суду.

Паралельно із здійсненням заходів щодо виявлення кредиторів ліквідаційна комісія повинна провести інвентаризацію і оцінку майна юридичної особи.

Обов’язок проведення інвентаризації передбачена п.п. «Ж» п. 3 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Мінфіну від 11.08.94 р №69. Провести інвентаризацію необхідно до складання проміжного ліквідаційного балансу.

Інвентаризація при ліквідації проводиться в загальному порядку. При цьому здійснюється інвентаризація основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, тобто всіх активів і зобов’язань. Результати інвентаризації відображаються в бухгалтерському та податковому обліку.

Також ГКУ та Закону про госптовариства передбачають необхідність здійснення ліквідаційною комісією оцінки майна ліквідованого юрособи. Звертаємо увагу, що згідно зі ст. 7 Закону про оцінку майна при ліквідації державних, комунальних підприємств та підприємств (господарських товариств) з державною (комунальною) часткою майна проведення оцінки майна є обов’язковим. В цьому випадку до оцінки залучаються суб’єкти оціночної діяльності. В інших – оцінка майна здійснюється ліквідаційною комісією.

Після проведення всіх зазначених дій, закінчення строку пред’явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія складає проміжний ліквідаційний баланс. Він затверджується учасниками юридичної особи або, якщо мова йде про примусову ліквідацію, судом.

Далі здійснюється задоволення вимог кредиторів, які були заявлені у встановлений рішенням про ліквідацію термін, з виявленого ліквідаційною комісією майна юрособи. Слід сказати, що кредитори можуть заявляти вимоги не тільки за тими зобов’язаннями, за якими термін виконання вже настав, але і за зобов’язаннями, термін виконання яких настає пізніше. Така можливість їм надана в зв’язку з тим, що юрособа-боржник ліквідується, після чого заявити свої вимоги вони вже не зможуть.

При цьому важливо пам’ятати, що законодавство встановлює черговість задоволення вимог кредиторів. За загальним правилом виділяються такі черги кредиторів (ч. 1 ст. 112 ЦКУ):

в першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим збитком здоров’ю або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

в другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов’язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

в третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов’язкових платежів);

в четверту чергу – всі інші вимоги.

Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

Але щодо акціонерних товариств після вступу в силу нового Закону про АТ діє більш спеціальна норма, що встановлює черговість погашення вимог кредиторів (ст. 89). Перші три черги задоволення вимог кредиторів збігаються, в іншому це питання врегульовано більш конкретно:

в першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим збитком здоров’ю або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

в другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов’язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

в третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов’язкових платежів);

в четверту чергу – виплати нарахованих, але не виплачених дивідендів за привілейованими акціями;

в п’яту чергу – виплати за привілейованими акціями, які підлягають викупу;

в шосту чергу – виплати ліквідаційної вартості привілейованих акцій;

в сьому чергу – виплати за простими акціями, які підлягають викупу;

у восьму чергу – розподіл майна між акціонерами – власниками простих акцій товариства пропорційно до кількості належних їм акцій;

в дев’яту чергу – всі інші вимоги.

Одним з дискусійних питань є питання про те, чи повинні бути задоволені вимоги кредиторів, заявлені після закінчення встановленого терміну. ЦКУ в зв’язку з цим передбачає, що вимоги кредитора, заявлені після закінчення строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред’явлення, задовольняються з майна підприємства, що ліквідується юрособи, яке залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. Однак заявити такі вимоги кредитор може до складання ліквідаційного балансу.

Крім того, ті вимоги кредиторів, які ліквідаційна комісія не визнала або відмовила в їх задоволенні, кредитор може заявити в судовому порядку. Для цього у нього є місяць з дня одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог. Але подача такого позову не зупиняє процедуру ліквідації. Відповідно, якщо позов буде задоволений, але на цей момент юрособа вже буде ліквідовано, вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи (ч. 3 ст. 112 ЦКУ). Таке майно може бути вже розподілено між колишніми учасниками юрособи, відповідно виходить, з вимогою про його передачу кредитор повинен звертатися вже до колишніх учасників, які виступатимуть солідарними боржниками за даним зобов’язанням. Іншими словами, якщо один з них задовольнить вимоги такого кредитора, то він може звернутися до інших учасників з вимогою відшкодувати йому в рівних пропорціях витрати, понесені у зв’язку із задоволенням вимог кредитора.

Якщо кредитор не заявляє своїх вимог в процесі ліквідації юрособи або не оскаржить у встановлений термін відмови ліквідаційної комісії у задоволенні його вимог, або якщо суд в подальшому відмовляє йому в задоволенні таких вимог, вони вважаються погашеними. Погашеними також будуть вважатися вимоги, які хоча і були визнані судом, але не були задоволені у зв’язку з відсутністю майна ліквідованого юрособи.

Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс. Він підписується всіма членами ліквідаційної комісії. Їх підписи повинні бути нотаріально посвідчені (див. Також лист Держкомпідприємництва від 25.04.2006 р №3127). Після цього ліквідаційний баланс затверджується загальними зборами учасників.

Слід також враховувати, що в окремих випадках достовірність та повнота ліквідаційного балансу юрособи повинні бути підтверджені висновком аудитора. Це стосується господарських товариств, за винятком товариств з річним господарським оборотом менше ніж 250 нмдг, і сільськогосподарських кооперативів або їх об’єднань (див. Також лист Держкомпідприємництва від 29.05.2008 р №4518). Ліквідаційний баланс складається в обсязі, визначеному для річної фінансової звітності та включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів (ч. 2 ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітності в Україні »від 16.07.99 р №996-XIV). Для суб’єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності – баланс і звіт про фінансові результати.

Якщо за результатами складання ліквідаційного балансу встановлено, що залишилося майно юрособи, то воно передається учасникам. Так, в ст. 21 Закону про госптовариства зазначено, що грошові кошти, що належать госптовариству, включаючи виручку від розпродажу його майна при ліквідації, після розрахунків по оплаті праці та виконання зобов’язань перед бюджетом, банками, власниками облігацій, випущених товариством та іншими кредиторами, розподіляються між учасниками товариства в порядку і на умовах, передбачених Законом та установчими документами, в 6-місячний термін після опублікування інформації про його ліквідацію.

Інші обов’язки ліквідкомісії у взаєминах з держорганами

На ліквідаційної комісії лежить також ряд зобов’язань, пов’язаних із взаємовідносинами з держорганами. Зокрема, вона повинна зняти юрособа з реєстрації:

– В державну податкову службу відповідно до Порядку обліку платників податків, зборів (обов’язкових платежів); зняттю з реєстрації передуватиме позапланова перевірка;
– В Пенсійному фонді України відповідно до п. 3.4 Інструкції про порядок розрахунку і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до ПФУ;
– В фондах соціального страхування (Фонд соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності; Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань).

Якщо юридична особа здійснювала ліцензований вид діяльності, про припинення юрособи слід повідомити орган ліцензування з метою анулювання ліцензії.

На ліквідаційної комісії лежить також обов’язок по здачі документів на зберігання в архів (ч. 3 ст. 32 Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи») і передачі печаток і штампів для знищення (п.п. 3.4.2 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об’єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів).

Про всі проведені дії ліквідаційна комісія від кожного держоргану отримує відповідні довідки про відсутність заборгованостей, які потім передаються держреєстратору.

Внесення запису до ЄДР про припинення юрособи

Для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації голова ліквідаційної комісії повинен подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору такі документи:

– Заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в зв’язку з ліквідацією (форма №7);
– Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи;
– Оригінал установчих документів;
– Акт ліквідаційної комісії з ліквідаційним балансом, який затверджено рішенням засновників (учасників). Крім того, для сільськогосподарських кооперативів та окремих господарських товариств подається висновок аудитора щодо достовірності та повноти ліквідаційного балансу;
– Довідки від органу державної податкової служби, органу Пенсійного фонду України, відповідних органів фондів соціального страхування про відсутність заборгованості;
– Довідку архівної установи про прийняття документів, які підлягають довгостроковому зберіганню;
– При державній реєстрації ліквідації акціонерних товариств додатково подається копія розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, засвідчена ДКЦПФР.

Повідомлення про припинення юрособи повинне бути опубліковано держреєстратором та містити наступні відомості (ч. 11 ст. 22 Закону №755):

– найменування юридичної особи;
– Ідентифікаційний код та місцезнаходження юридичної особи;
– Місце і дату проведення держреєстрації юрособи.

Ми навели достатньо докладний алгоритм дій, які повинні бути здійснені при ліквідації юридичної особи. Сподіваємося, це кілька спростить багатоетапну і досить складну процедуру для тих суб’єктів господарювання, яким довелося зіткнутися з необхідністю її проведення.

Корпоративне право

20.10.2015

Якщо стаття була Вам корисна, Ви можете поділитися нею:

У Вас є питання або Ви готові домовитися про зустріч?

Ви можете задати питання через форму на сайті або зв'язатися з нами будь-яким зручним для Вас способом