Якщо фактична та юридична адреса не збігаються

Значення місцезнаходження юрособи, яка здійснює госпдіяльність, як для реєстрації фірми, так і для роботи, переоцінити складно. Так, згідно з ч. 2 статті 17 Закону від 15.05.2003 р №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон про держреєстрацію) в Єдиному державному реєстрі (далі – ЄДР) містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи. За місцезнаходженням юросіб здійснюється облік платників податків. Згідно п. 42.2 ПКУ документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані на адресу (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику або його законному чи уповноваженому представникові.

Але на практиці дуже часто спостерігається наступна ситуація. З тих чи інших причин адресу, вказану в ЄДР, не збігається з тією адресою, за якою фактично знаходиться таке підприємство. Що робити в такому випадку і які наслідки може спричинити незнаходження підприємства за своїм «офіційним» адресою?

У той же час, потрібно враховувати, що законодавство України активно змінюється і гарантовано актуальну інформацію можна отримати тільки проконсультровавшісь у наших фахівців.

Почнемо з того, що відповідно до ст. 93 ЦКУ місцезнаходженням юридичної особи «є фактичне місце здійснення діяльності чи розташування офісу, з якого проводяться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно там знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку»

При цьому Закон про держреєстрацію дає дещо інше визначення місцезнаходження: «місцезнаходження юридичної особи – адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені».

Тому якщо підприємство зареєстровано за однією адресою, а фактично знаходиться за іншою, то можна говорити про порушення Закону про держреєстрацію. При наявності фактичної адреси, відмінного від юридичної, такий юридична адреса буде недостовірним, що не відповідає місцезнаходженням юрособи. При цьому Закон про держреєстрацію містить процедуру встановлення факту відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням та порядок внесення про це запису до ЄДР.

Згідно ч. 11 ст. 19 Закону про держреєстрацію юридична особа зобов’язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку.

Для кожного юрособи такий термін індивідуальний. Наприклад, якщо юрособа зареєстровано 1 липня 2010 року, то представляти реєстраційну картку воно повинно щорічно до 1 серпня. Форма реєстраційної картки (форма №6-підтвердження – реєстраційна картка про підтвердження відомостей про юридичну особу) затверджена наказом Держкомпідприємництва від 20.04.2007 р №54.

У разі ненадходження реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов’язаний надіслати рекомендованим листом протягом п’яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення про необхідність подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.

У разі неподання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу протягом місяця з дати надходження юрособі відповідного повідомлення державний реєстратор повинен внести до ЄДР запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей на дату, встановлену для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа, державний реєстратор повинен внести до ЄДР запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Крім того, ініціаторами появи запису про відсутність за місцезнаходженням в ЄДР можуть бути і податківці. Так, в одній з консультацій в Єдиній базі податкових знань на сайті ДПАУ податківці роз’яснюють, що співробітники органів ДПС при виконанні своїх службових обов’язків можуть здійснювати перевірку місцезнаходження платника податків.

При цьому, якщо податківці виявили відсутність платника за місцезнаходженням і не з’ясували фактичне місцезнаходження, то вони готують і передають підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження. Якщо податкова міліція підтвердить відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановить, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник органу ДПС (або його заступник) приймає рішення про направлення державному реєстратору повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. №18-ОПП.

Відповідно до Закону про держреєстрацію в разі надходження від податкового органу повідомлення про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор протягом 5 робочих днів з дня отримання такого повідомлення повинен надіслати рекомендованого листа на адресу реєстрації юридичної особи з повідомленням про необхідність подання реєстраційної картки.

Далі все точно так же, як і в разі, якби держреєстратор відправив таке повідомлення в звичайному порядку. Якщо юрособа протягом місяця на таке повідомлення не реагує і реєстраційну картку не представляє, держреєстратор вносить до ЄДР запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу. Якщо держреєстратору повертається рекомендований лист, то їм вноситься до ЄДР запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

Звертаємо увагу на те, що тільки в разі внесення запису до ЄДР податківці мають юридичні підстави для застосування наслідків, пов’язаних з відсутністю юридичної особи за місцезнаходженням. Будь-які інші документи (довідки, акти податкової міліції) юридичного значення мати не повинні. Адже ст. 18 «Статус відомостей Єдиного державного реєстру» Закону про держреєстрацію говорить:

«1. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

2. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі, в разі якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

3. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості ».

Більш того, якщо запис до ЄДР про відсутність за місцезнаходженням була здійснена без дотримання описаної вище процедури, то внесення такого запису до ЄДР можна оскаржувати в судовому порядку.

Тепер поговоримо про головне – про наслідки внесення запису про відсутність за місцезнаходженням. Ключове негативний наслідок відсутності юр-особи за місцезнаходженням – загроза анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ (п / п. 184.1 «ж» ПКУ). Зауважимо, що на практиці дана підстава для анулювання ПДВ-реєстрації на сьогоднішній день вже досить активно застосовується податківцями. Тому платникам ПДВ, які не бажають втратити це своє почесне право, радимо бути особливо уважними і вчасно підтверджувати своє місцезнаходження шляхом подання реєстраційної картки держреєстратору.

Також на практиці податківці досить часто стали відмовляти в прийомі декларацій, посилаючись на відсутність платника за місцезнаходженням. Приводом для таких відмов стало те, що відповідно до п. 48.3 ПКУ податкова декларація повинна містити такий обов’язковий реквізит, як місцезнаходження платника податків. При цьому згідно зі ст. 49 ПКУ при прийнятті податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, в тому числі і місцезнаходження юридичної особи. При наявності запису в ЄДР про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням податківці можуть відмовити в прийомі декларації на підставі недостовірності такого реквізиту податкової накладної, як місцезнаходження юридичної особи. Суди такий підхід податківців підтримують. Так, при аналогічних обставинах Дніпропетровський окружний адміністративний суд в постанові від 16.06.2011 р по справі №2а / 0470/4910/11 підтримав податківців, зазначивши, що

«Аналіз вищевказаних норм дає підставу вважати, що орган державної податкової служби при прийомі податкової декларації повинен перевіряти не тільки повноту заповнення обов’язкових реквізитів податкової декларації, але і достовірність даних, зазначених у цих обов’язкових реквізитів».

B той же час сміливі платники можуть в даному випадку захищатися, використовуючи такі аргументи. Наявність в ЄДР запису про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням ще не означає, що відомості про місцезнаходження юрособи, зазначені в ЄДР і що відбилися в податковій декларації, не є достовірними. Поява в ЄДР запису про відсутність за місцезнаходженням не призводить до того, що відомості про місцезнаходження юрособи взагалі зникають з ЄДР, – вони продовжують там перебувати. Причому в разі відмови у прийнятті податкової декларації на підставі відсутності юрособи за місцезнаходженням виходить, що юрособа не може реалізувати свій обов’язок щодо подання податкової звітності, а це неприпустимо.

При наявності запису в ЄДР про відсутність за місцезнаходженням податківці так само незаконно можуть відмовити в реєстрації податкової накладної в Реєстрі податкових накладних. Приводом для цього служить п / п. 201.1 «г» ПКУ, в якому в якості обов’язкового реквізиту податкової накладної названо «місцезнаходження юридичної особи – продавця або податкова адреса фізичної особи – продавця, зареєстрованої як платник податку».

Наприклад, в ЄБПЗ на сайті ДПАУ податківці зазначають, що якщо надіслані податкові накладні сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 ПКУ, то протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин .

Правда, правомірність такої відмови виглядає сумнівно, оскільки згідно з п. 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р №1246 причиною відмови у прийнятті податкової накладної та / або розрахунку коригування до реєстрації є:

1) наявність помилок;
2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться в корректируемой податкової накладної;
3) факт реєстрації податкової накладної та / або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

Відсутність юридичної особи за місцезнаходженням на практиці може послужити приводом для викошування податкового кредиту або бюджетного відшкодування у контрагентів. Втім, з таким підходом можна сперечатися і посилатися на позицію Верховного суду, згідно з якою покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, перерахованих в ЄДР, за умови необізнаності щодо неї. Аналогічні висновки зроблені в інформаційному листі Вадсуда від 20.07.2010 р №1112 / 11 / 13-10. Відсутність платника податків за місцем реєстрації, на думку ВСУ, аж ніяк не є підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування (Постанова ВСУ від 30.09.2009 р).

Цей же висновок, на наш погляд, доречний і в питанні правомірності формування податкового кредиту та податкових витрат. Однак така аргументація навряд чи врятує, якщо в наявності будуть всі ознаки безтоварності операції і відсутність контрагента за місцезнаходженням буде просто одним із доказів цієї обставини.

Існує і такий ризик: у разі відсутності за місцезнаходженням юрособа може бути ліквідовано в судовому порядку. Наявність в ЄДР запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням може бути підставою для винесення судового рішення про припинення юридичної особи (частина 2 статті 38 Закону про держреєстрацію). Правда, на сьогоднішній день є позитивні для платників судові рішення, в яких суди приходять до висновку, що податковий орган не може звертатися до суду з вимогою про ліквідацію юрособи в зв’язку з його незнаходженням за місцем реєстрації (див., Наприклад, постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 18.04.2011 р №2а-4976/11/2670).

висновки

Якщо юридична адреса та фактична адреса не збігаються, то податківці мають право ініціювати процедуру внесення до ЄДР запису про відсутність за місцезнаходженням. Цей запис може послужити підставою для настання багатьох негативних наслідків для юрособи, в тому числі для анулювання податківцями Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.

Єдиний вихід для уникнення можливих проблем – привести у відповідність один з одним свої юридична та фактична адреси. Тобто потрібно або вносити зміни до ЄДР та реєструватися за фактичною адресою, або переїжджати за тією адресою, яка вказана в ЄДР як місцезнаходження юридичної особи.

В якості тимчасового заходу потрібно забезпечити своєчасне реагування на кореспонденцію, яка надходить на юридичну адресу. Але в довгостроковій перспективі таке життя на дві адреси є досить ризикованою і може рано чи пізно спливти на поверхню (наприклад, в разі проведення виїзної перевірки).

Дата актуалізації статті – 2014р.

Консультації

20.10.2014

Якщо стаття була Вам корисна, Ви можете поділитися нею:

У Вас є питання або Ви готові домовитися про зустріч?

Ви можете задати питання через форму на сайті або зв'язатися з нами будь-яким зручним для Вас способом