Питання про податкові перевірки

Чи має право податковий орган проводити позапланову перевірку підприємства на підставі скарги на нього, отриманої від іншого підприємства?
* * *

Так має. Відповідно до пп. 78.1.9 ПК однією з підстав для проведення позапланової податкової перевірки є отримання органом ДПС скарги про неподання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил її заповнення.

Правда, слід зауважити, що така перевірка може проводитися, тільки якщо суб’єкт господарювання не дав пояснень з цього питання органу ДПС і не підтвердив їх документально протягом 10 днів з моменту отримання письмового податкового запиту.

Податковий запит повинен бути підписаний керівником (його заступником) органу ДПС, містити перелік запитуваної інформації та підтверджують її документів, підстави для направлення запиту, а також відповідати вимогам, викладеним в п. 9 і 10 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 27.12.10 р №1245. В іншому випадку згідно з п. 16 даного порядку платник податків звільняється від зобов’язання надавати відповідь на такий запит.

Запит може бути направлений платнику податків поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або виданий під підпис уповноваженій особі суб’єкта господарювання (п. 73.3 ПК).

Таким чином, основними умовами проведення такої перевірки є: наявність письмової скарги від покупця і неподання суб’єктом господарювання до органів ДПС пояснень по ній протягом 10 днів з моменту отримання запиту.

Чи має право податковий орган продовжувати термін перевірки або припиняти її? Якщо так, то в яких випадках?
* * *

Так, орган ДПС може продовжувати або припиняти перевірку. Залежно від виду (планова, позапланова чи фактична) перевірка може продовжуватися за рішенням керівника ДПС на наступний термін (ст. 82 НК):

• планова перевірка великих платників податків – не більше ніж на 15 робочих днів, СМП – не більше ніж на 5 робочих днів, інших платників податків – не більше ніж на 10 робочих днів;
• позапланова перевірка великих платників податків – не більше ніж на 10 робочих днів, СМП – не більше ніж на 2 робочих дня, інших платників податків – не більше ніж на 5 робочих днів;
• фактична перевірка – не більше ніж на 5 діб.

Підстави для продовження терміну перевірки прописані тільки для фактичної перевірки.

До них, зокрема, відносяться (п. 82.3 ПК):

• заява суб’єкта господарювання (у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки);
• змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу підприємства та / або його господарських об’єктів.

Отже, планові і позапланові перевірки можуть продовжуватися за будь-яких підстав, які вважатиме доречними керівник органу ДПС.

Податковий орган може призупинити лише планову і позапланову перевірки великого платника податків (з обсягом доходу від усіх видів діяльності за останні 4 послідовних податкових (звітних) кварталу, що перевищує 500 млн грн., Або загальною сумою сплачених до бюджету податків за такий же період більш 12 млн грн .) на термін не більше 30 робочих днів.

Рішення про призупинення перевірки приймається керівником податкового органу, він же видає наказ, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків під підпис (п. 82.4 ПК).

Чи є підставою для проведення позапланової перевірки подання уточнюючого розрахунку до раніше поданої податкової декларації?
* * *

Так, є. У порівнянні з переліком підстав для проведення позапланової перевірки, наведеними в ст. 11 1 Закону від 04.12.90 р №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», в пп. 78.1.3 НК з’явилося нове підставу для організації такої перевірки – подання платником податків до органу ДПС уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який вже перевірявся органом державної податкової служби.

В принципі це цілком закономірне вимога, так як подання уточнюючого розрахунку найчастіше пов’язана з появою у суб’єкта господарювання нових документів, з якими перевіряючі не були ознайомлені під час перевірки.

У яких випадках і на який термін податковий орган може накласти адміністративний арешт на майно платника податків?
* * *

Відповідно до п. 94.2 НК арешт майна може бути застосований при наявності однієї з таких обставин:

• платник податків порушує правила відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі;
• фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
• платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску до перевірки посадових осіб органу ДПС;
• у суб’єкта господарювання відсутні свідоцтво про держреєстрацію, дозволу (ліцензії), торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій;
• суб’єкт господарювання не зареєстрований як платник податку в органі ДПС;
• платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
• платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
• платник податків не допускає податкового керуючого для складання акта опису майна, яке передається в податкову заставу, або акта опису майна для його продажу.

Відзначимо, що останніх двох підстав не було в пп. 9.1.2 Закону від 21.12.2000 р №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі – Закон №2181).

Рішення керівника органу ДПС про адміністративний арешт повинно бути погоджено з судом. Якщо протягом 96 годин суд не прийме рішення про визнання арешту обґрунтованим, адміністративний арешт майна платника податків припиняється (п. 94.10 та 94.19 НК). Тобто НК встановлено мінімальний термін арешту майна, а граничний термін арешту не регламентований.

Нагадаємо, до набуття чинності ПК арешт майна накладався за рішенням керівника органу ДПС на термін до 96 годин з можливістю продовження за рішенням суду (пп. 9.3.3 Закону №2181).

Чи змінилася процедура оскарження рішень податкового органу? Якщо так, то в чому саме полягають нововведення?
* * *

Так, змінилася. По-перше, система оскарження з трирівневої стала дворівневою, тобто тепер скарга на рішення органу ДПС відразу подається в вищестоящий орган (п. 56.3 ПК). Раніше згідно з пп. 5.2.2 Закону №2181 перша скарга подавалася в той же податковий орган, який приймав рішення.

По-друге, перш все скарги вищестоящим органам подавалися через оскаржуваний податковий орган, а зараз суб’єкт господарювання подає скаргу безпосередньо до вищестоящого органу, проте він повинен повідомити про це податковий орган, рішення якого оскаржується.

У п. 56.4 НК закріплено положення про те, що під час процедури адміністративного оскарження обов’язок доведення правомірності рішення покладається на податковий орган.

Раніше згідно з пп. 4.2.3 Закону №2181 у разі визначення суми податкового зобов’язання контролюючим органом доводити помилковість такого нарахування мав платник податків.

Терміни подачі скарги на податкове рішення залишилися колишніми, але на підставі п. 56.14 ПК вони можуть бути продовжені, якщо платник податків протягом встановлених строків:

• перебував за межами України;
• знаходився в плаванні на морських судах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден;
• знаходився в місцях позбавлення волі за вироком суду;
• мав обмежену свободу пересування у зв’язку з ув’язненням чи перебуванням у полоні на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально;
• був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законом.

Крім того, з’явилося ще одна підстава для закінчення процедури адміністративного оскарження (пп. 56.17.5 ПК) – звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення податкових зобов’язань, які раніше оскаржувалися.

Чи вважається термін від початку закінчення процедури адміністративного оскарження до початку процедури судового оскарження приводом до того, що податкове зобов’язання стане узгодженим?
* * *

Так, вважається. Це пов’язано з тим, що відповідно до п. 56.17 НК день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов’язання платника податків.

У той же час відповідно до іншої нормою НК, викладеної в п. 56.18 при зверненні платника податків до суду з позовом про визнання недійсним податкового рішення зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Користуючись таким пропуском в НК (відсутність у платника податків можливості оскарження податкового рішення протягом 10 днів з моменту отримання такого рішення), орган ДПС може визнати податкове зобов’язання узгодженим. Тому до законодавчого врегулювання даного питання або до отримання роз’яснення податкових органів рекомендуємо подавати в суд позов про визнання рішення органу ДПС недійсним протягом 10 днів з моменту отримання оскаржуваного рішення.

На інші ваші запитання ви можете отримати відповіді в рамках юридичного обслуговування вашого бізнесу.

Дата актуалізації статті – 2014р.

Консультації

20.10.2014

Якщо стаття була Вам корисна, Ви можете поділитися нею:

У Вас є питання або Ви готові домовитися про зустріч?

Ви можете задати питання через форму на сайті або зв'язатися з нами будь-яким зручним для Вас способом