Комерційна таємниця – як застосовувати?

Практично кожен договір містить вимоги про нерозголошення комерційної таємниці. Дуже часто така вимога, під розписку, ставить перед працівниками і роботодавець. Так що ж це таке – комммерческая таємниця? Як її правильно застосовувати? Яка відповідальність за її розголошення і чим вона може допомогти на практиці?

Відповідно до ЦК України, комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які зазвичай мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв’язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію. Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці ».

Згідно Господарського кодексу, комерційною таємницею можуть бути визнані відомості, пов’язані з виробництвом, технологією, управлінням, фінансовою та іншою діяльністю суб’єкта господарювання, що не є державною таємницею, розголошення яких може завдати шкоди його інтересам.

Отже, комерційна таємниця може міститися в:

Технічних відомостях. Під ними розуміються технологічна інформація та документація, до якої відносяться, наприклад, відомості і знання, отримані в ході науково-дослідної, дослідно-конструкторської, проектно-технологічної діяльності, звіти, в яких вони відображені, незапатентовані об’єкти промислової власності, експериментальні зразки продукції. Немає правових перешкод для зберігання в якості комерційної таємниці відомостей про винаходи, корисні моделі і т.п.

Організаційних відомостях. Комерційною таємницею можуть бути охоплені методи і способи управління підприємством, структура підприємства.

Комерційних відомостях. До таких можна віднести бізнес-план підприємства, відомості про контрагентів, спонсорів і партнерів підприємства, відомості про фінансову діяльність підприємства і стан рахунків в банках і інших фінансових установах.

Виробничих відомостях. Це дані про виробниче обладнання і технології виробництва, про методи та способи реалізації продукції, про обсяги виробництва та собівартості продукції, про структуру виробництва.

В даний час в Україні немає спеціального законодавства, що регулював би режим і порядок використання комерційної таємниці. Спосіб і порядок захисту таких відомостей визначаються самостійно її власником.

У той же час, до комерційної таємниці не можуть бути віднесені: установчі документи; документи, що дозволяють займатися підприємницькою діяльністю та її окремими видами; інформація за всіма встановленими формами державної звітності; дані, необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обов’язкових платежів; відомості про чисельність і склад працюючих, їхню заробітну плату в цілому та за професіями й посадами, а також наявність вільних робочих місць; документи про сплату податків і обов’язкових платежів та ін.

Як же документально оформити комерційну таємницю?
Як ми вже говорили, законодавчо це питання не врегульоване і п РАВО підприємства на комерційну таємницю може бути юридично оформлено і закріплено: в статуті підприємства, колективному договорі, правилах внутрішнього трудового розпорядку, посадових інструкціях.
Закріплене в статуті право підприємства на комерційну таємницю дає можливість, наприклад, складати інструкції, положення та інші документи, пов’язані із забезпеченням збереження комерційних секретів на підприємстві; включати пункти про конфіденційність і захист комерційної таємниці в договори, які укладаються підприємством.
У зв’язку з цим на підприємстві можуть бути розроблені, наприклад, Положення про комерційну таємницю; Перелік відомостей, що становлять комерційну таємницю; Зобов’язання працівника підприємства про зберігання комерційної таємниці, в тому числі і після звільнення з підприємства.
Зрозуміло, невелике підприємство цілком може обійтися виданням наказу про комерційну таємницю, який затвердить перелік відповідних відомостей, зобов’язання про їх нерозголошення з підписами працівників, а також перелік осіб, які мають допуск до таких відомостей, і порядок ознайомлення з такими відомостями.

На практиці часто виникає питання, чи можливо відмовити держоргану в наданні інформації, яка є комерційною таємницею?
Згідно з ПКУ, «Документи, що містять комерційну таємницю або є конфіденційними, передаються окремо із зазначенням посадової (службової) особи, яка їх отримала. Передача таких документів для їх огляду, вивчення і їх повернення оформляються актом у довільній формі, який підписують посадова (службова) особа органу державної податкової служби та платник податків (його представник) ».
Відповідно, надавати інформацію все ж необхідно, однак можна наполягти на дотриманні спеціального порядку передачі інформації.

Тепер розглянемо ті види відповідальності, які існують за порушення комерційної таємниці.
Адміністративна. Встановлено ст. 163 КпАП і передбачає штраф від 153 до 306 грн. Протоколи по цих правопорушень складають посадові особи органів внутрішніх справ і Антимонопольного комітету України, а справи розглядають місцеві суди.
Кримінальна. Передбачена Кримінальним кодексом України за незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну таємницю , та за розголошення комерційної таємниці.
Дисциплінарна. За розголошення комерційної таємниці можуть бути застосовані або догану, або звільнення. Однак, при цьому вони повинн бути внесені до місцевих правил внутрішнього трудового розпорядку, колективний або трудовий договір.

Консультації

20.10.2015

Якщо стаття була Вам корисна, Ви можете поділитися нею:

У Вас є питання або Ви готові домовитися про зустріч?

Ви можете задати питання через форму на сайті або зв'язатися з нами будь-яким зручним для Вас способом