Зарплата нижче мінімальної

Зарплата окремих працівників може бути нижчою за мінімальну

Сьогодні (на 01.04.2012 р) мінімальна зарплата в Україні становить 1094 грн. Встановлювана законодавцем мінімальна заробітна плата – це одна з істотних гарантій у сфері оплати праці. Але в окремих випадках вона не є перешкодою для встановлення посадового окладу працівника на рівні не 1094 грн, а, скажімо, 550 грн або 375 грн. Тобто в певних випадках зарплата конкретного працівника може бути нижче, ніж мінімальна.

Йдеться про ті випадки, коли людина працює на умовах неповного робочого часу, наприклад, чотири (три, два, один) дні на тиждень замість п’яти або чотири (шість, п’ять, одну) години в день замість восьми.

Ми приходимо до такого висновку з законодавчого визначення мінімальної зарплати, наведеного в ст. 95 КЗпП України: «Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт)».

Норма праці, а при погодинній системі оплати праці такою нормою є кількість робочих днів у тиждень і кількість годин щоденної роботи, встановлюється на кожному підприємстві локальними актами (колективним договором, наказом керівництва, правилами ВТР).

Найбільш типовий випадок – це п’ятиденний робочий тиждень з восьмигодинним робочим днем. Якщо працівник не виконує встановлене на підприємстві норму праці, він не може претендувати на отримання зарплати виходячи з рівня мінімальної заробітної плати. Такому працівникові виплатять лише ту частину мінімальної зарплати, яка відповідає фактичній тривалості його робочого часу в порівнянні з установленою на підприємстві нормою.

Найчастіше так буває саме під час роботи людини в умовах неповного робочого часу. До речі, підтвердженням сказаного може служити зміст ст. 56 КЗпП: за угодою між працівником і власником може встановлюватися неповний робочий день або неповний робочий тиждень з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Робота на умовах неповного робочого часу необхідно відрізняти від роботи зі скороченим робочим часом, який встановлюється законодавством для певних категорій громадян. Наприклад, тривалість робочого часу працівників у віці від 16 до 18 років становить 36 годин на тиждень замість 40 годин.

Для зазначеної категорії працівник в такій тривалості робочого часу і буде нормою праці, дотримання якого дає право на отримання зарплати, не нижче мінімальної.

І хоча виплата одному або декільком працівникам зарплати, нижче мінімальної, не вважається порушенням (за умови правильного оформлення документів з обліку робочого часу, по оплаті праці), контролюючі органи не схвалюють такої практики.

Йдеться насамперед про податкові інспекції, управління праці та соціального захисту населення місцевих адміністрацій (виконкомів), до яких іноді приєднується і прокуратура. Причина невдоволення очевидна: податківці вважають, що оформляють працівників на «півставки» лише з метою мінімізації оподаткування. Однак це не завжди так.

Проблема для підприємств ускладнюється ще й тому, що в кінці весни 2010 року органи Державної податкової служби отримали право здійснювати перевірки з питань дотримання законодавства про працю в частині виплати доходів найманим працівникам.

Під час таких перевірок податкові органи борються з зарплатами «в конвертах» та з використанням найманої праці без оформлення трудових відносин.

Повноваження податкових органів, пов’язані з «відбілюванням» зарплат закріплені в тексті Податкового кодексу України. Податківці їх реалізують під час так званих фактичних перевірок.

Сьогодні з підприємствами, які виплачують зарплату нижче мінімальної, в основному використовують такі методи «боротьби»: запрошення до податкової інспекції для надання пояснень, письмові запити з вимогою пояснити ситуацію з зарплатою, виклик посадових осіб підприємства на засідання тимчасових комісій, покликаних боротися з «мінімізаторами », запити та перевірки управління праці та соціального захисту населення, виклики в прокуратуру і т.п ..

Аналогічні методи застосовуються до підприємств, на яких виплачується зарплата вище мінімальної, але її розмір не відповідає середньостатистичній по області, або, на думку керівництва податкової інспекції, не відповідає економічним показникам роботи підприємства.

Як правило достатньою мірою протидії такій фіскальній практиці є написання юридично правильного листа з обґрунтуванням розміру виплачуваної заробітної плати.

Дата актуалізації статті – квітень 2012р.

Інші статті

27.04.2012

Якщо стаття була Вам корисна, Ви можете поділитися нею:

У Вас є питання або Ви готові домовитися про зустріч?

Ви можете задати питання через форму на сайті або зв'язатися з нами будь-яким зручним для Вас способом