Робота в нічний час

Особливості використання праці вночі. Особливості використання праці в нічний час встановлені КЗпП. Нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку (ч. 3 ст. 54 КЗпП).

При роботі в нічний час встановлена ​​тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину (ч. 1 ст. 54 КЗпП). Дана вимога не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу (ст. 51 КЗпП) за іншими підставами. На нашу думку, скорочення роботи в нічний час означає, що працівник працює менше без відпрацювання в денний час. Хоча слід мати на увазі, що окремі фахівці розуміють норми ч. 1 ст. 54 КЗпП по-іншому: годину, на який працівник менше відпрацює вночі, відпрацьовується згодом.

Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною в тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним (ч. 2 ст. 54 КЗпП). Формулювання цієї норми КЗпП дозволяє роботодавцю не скорочувати тривалість роботи вночі при дотриманні загального порядку встановлення режиму роботи.

Роботодавцю слід мати на увазі, що не всі працівники можуть бути залучені до роботи в нічний час. Так, відповідно до ст. 55 КЗпП забороняється залучати до роботи в нічний час:

вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років;
осіб віком до 18 років;
інші категорії працівників, передбачені законодавством.

Крім того, згідно зі ст. 175 КЗпП не допускається залучати до роботи в нічний час жінок за винятком тих галузей народного господарства, в яких це викликано особливою необхідністю, і дозволяється як тимчасовий захід і за винятком жінок, які працюють на підприємствах, де зайняті лише члени однієї сім’ї. Згідно з тією ж статтею КЗпП перелік цих галузей і видів робіт із зазначенням максимальних термінів застосування праці жінок у нічний час затверджується Кабінетом Міністрів України. Однак відповідний перелік до теперішнього часу не затверджений. Таким чином, ст. 175 КЗпП фактично містить заборону на використання в нічний час праці жінок на будь-яких роботах. Але таку заборону можна розцінювати як обмеження трудових прав жінок в порівнянні з правами чоловіків. А це означає, що норми ст. 175 КЗпП суперечать нормам ст. 17 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» від 08.09.2005 р №2866-IV. Поряд з цим ситуація в нашій країні така, що жіноча праця використовується безперешкодно, тобто фактично ст. 175 КЗпП носить декларативний характер.

За угодою сторін трудового договору жінки можуть працювати в нічний час. Згода працівниці на роботу в нічний час слід отримати в письмовій формі.

Робота інвалідів у нічний час допускається лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям. Згідно ст. 13 Закону №3721 громадяни похилого віку також можуть бути залучені до роботи в нічний час тільки з їхньої згоди і за умови, якщо це не протипоказано їм за станом здоров’я. Згода вищевказаних працівників на роботу вночі доцільно оформити в письмовому вигляді.

Оплата роботи в нічний час. Відповідно до ст. 108 КЗпП робота в нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час.

Згідно з додатком 3 до Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2010-2012 роки від 09.11.2010 р (далі – Генеральна угода), дія якого поширюється на весь період до прийняття нової Генеральної угоди, передбачено, що:

– За роботу у вечірній час, з 18 до 22 годин (при багатозмінному режимі роботи), проводиться доплата в розмірі 20% годинної тарифної ставки (окладу, посадового окладу) за кожну годину роботи в цей час;

– За роботу в нічний час проводиться доплата в розмірі 35% годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в цей час.

Відзначимо, для тих підприємств, які не були представлені уповноваженими представниками зі сторони власника і з боку профспілки (об’єднання профспілок) при укладенні генеральної угоди, обов’язковими будуть норми, соціальні гарантії, пільги, компенсації, встановлені законодавчими та нормативно-правовими актами на державному рівні. У той же час законодавство не забороняє суб’єктам (підприємствам) різних форм власності застосовувати під час укладення колективного договору норми та положення чинного генерального угоди. Аналогічні роз’яснення надало Мінпраці в листі від 17.03.2011 р №2774 / 0 / 14-11 / 18.

Надання інших днів відпочинку в якості компенсації за роботу у вечірній або нічний час чинним законодавством не передбачено.

Порядок оплати роботи у вечірній і нічний час розглянемо на числовому прикладі.

Приклад. У листопаді 2011 року диспетчер відпрацював 176 годин, в тому числі у вечірній час – 24 години, в нічний час – 28 годин. Годинна тарифна ставка працівника – 22 грн. / Год. Підприємство, на якому працює диспетчер, знаходиться в сфері дії сторін, які підписали генеральну угоду.

Визначимо розмір доплат:
за роботу у вечірній час: 22 грн. / год х 20% х 24 год = 105,60 грн .;
за роботу в нічний час: 22 грн. / год х 35% х 28 год = 215,60 грн.

Загальна сума зарплати працівника за листопад 2011 року становитиме:

22 грн./ч х 176 ч + 105,60 грн. + 215,60 грн. = 4193,20 грн.

У табелі обліку використання робочого часу за типовою формою №П-5 години роботи в нічний час позначаються кодом «РН» або «04», години роботи у вечірній час – «ВЧ» або «03».

Дата актуалізації статті – 2011р.

Інші статті

27.10.2011

Якщо стаття була Вам корисна, Ви можете поділитися нею:

У Вас є питання або Ви готові домовитися про зустріч?

Ви можете задати питання через форму на сайті або зв'язатися з нами будь-яким зручним для Вас способом